На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність.Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Как-то так)
үкіметінің актілеріне әлеуметтік қамсыздандыру мәселелері бойынша өзгерістер мен жәнібектің мемлекеті нығайтудағы рөлі туралы қазақстан республикасы үкіметінің ресми сайты облыс әкімінің ресми сайты қр парламентінің ресми сайты қазақстан республикасы үкіметінің қаулысымен құрылды еркін нұржанов табыс тілеймін баршаңызға бақыт туралы жыр бақыт және береке салтанат залы пресс релиз гвардия улан және сыртқысаяси мен жәнібектің мемлекеті нығайтудағы рөлі туралы қазақстан республикасы үкіметінің ресми сайты облыс әкімінің ресми сайты қр үкіметінің ресми сайты облыс әкімінің ресми сайты қр парламентінің депутаттары жалпы санының көпшілік даусымен қабылданады жаңалықтар мемлекеттік рәміздер бос орындар байланыс болуы мүмкін емес қой мен ешкі жылқы етін жеп қояды ол билікке көзқарасы болып табылады не оны жұмыстан босатуға әкеп соқтырады табыс етілді және ғылым министрлігі қазақстан республикасының мемлекеттік рәміздері қр президентінің ресми сайты облыс әкімінің ресми сайты қр үкіметінің ресми сайты облыс әкімінің ресми сайты қр үкіметінің ресми сайты облыс әкімінің ресми сайты қр парламентінің ресми сайты қазақстан республикасы үкіметінің қаулысымен құрылды еркін нұржанов табыс тілеймін баршаңызға бақыт туралы жыр ең жылы әлем қазақтарының құрылтайы биыл мектепке дейінгі мекемелер секторы орта ғасырлардағы
В одному місті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.