Розмовляють друзі
- Привіт.
- Привіт. Як справи?
- В мене все добре, вчора ввесері думав про пори року.
- І що?
- Думав яка з них найкраща.
- І що ж ти обрав?
- Я вирішив ще спитати в тебе.
- Ось в мене найулюбленіша пора року це весна. Весною навкруги все цвіте, прилітають пташки, і нарешті можна пограти в футбол на вулиці. Бо взимку немає де.
- Гарна думка. Я думаю що найкраща пора року це літо. Влітку тепло, можна купатися на річці, їздити на велосипеді, грати в футбол, ловити рибу, врешті решт в школу не потрібно ходити.
- А мені ще подобається зима. Взимку на вулиці дуже гарно.
- Так ввзимку дуже гарно
- Хоча й холодно, але можна весело пограти надворі, зустріти Новий рік. Багато свят є взимку.
- Але й весною є багато свят.
- Зимою можна грати в сніжки, ліпити снігову бабу.
- Ну давай ще про осінь скажемо щось.
- Восени на вулиці дуже багато жовтого листя. Першого місяця весни ми ми починаємо ходити до школи, але мені не дуже подобається осінь.
- Чому так?
- Тому що восени холодно, йдуть дощі, купатися не можна, а річка ще не замерзла.
- Ну я тепер зрозумів, що всі пори роки найкращі.
Тільки-но сходить сніг навесні, до життя пробуджуються одні з найулюбленіших дерев, що ростуть у наших краях. Вони прикрашають вулиці українських міст та парки, а також ліси та поля. Вони ростуть майже скрізь. Це берези.
Весна ще не запанувала у світі, а під білою березовою корою вже стрімко біжать соки. Це гарне дерево після зимового сну готується до нової пори.
Спершу набухають яскраво-зелені березові бруньки. Потім вони розкриваються у клейкі запашні листочки. Я обожнюю їхній запах після запахів зими та сирості – адже це справжній аромат весни та життя! Спершу ці листочки маленькі та схожі на сердечка. Поволі вони стають більше та одягають білокоре деревце у шати свіжої зелені. Тоді дерево прикрашає себе ще і пахучими світло-зеленими сережками.
Бувають берези із сірою корою, навіть із чорною. Наука каже, що видів цього дерева у світі зустрічається біля ста сорока. Але найгарніша – це біла береза. Навесні вона нагадує тоненьку юну дівчину. Гнучка берізка наче вдягнена у сліпучо-біле вбрання, подекуди з чорними смугами. А зверху ще й яскраво-зелений плащ накинутий. До того ж ця красуня одягає сережки.
Берізки навесні дарують нам, окрім насолоди своєю красою, ще одну цінну річ. Це березовий сік, який дуже корисно пити, особливо дітям. Лісничі вміють зібрати цей цілющий напій обережно, щоб зайвий раз не зашкодити дереву. Але деякі «збирачі» роблять це жорстоко, полишають на дереві надрізи, наче відкриті рани, з яких даремно тече сік. Не можна такого робити, берізки треба берегти. І тоді кожної весни красуні в сережках будуть радувати нас своїми стрункими постатями, свіжими ароматами та, у разі потреби, живильним напоєм.
-Яка пора року тобі найбільше подобається?
-Навіть не знаю.Кожна з них по своєму особлива і неможливо обрати кращу...
- Ти гарно подумай! Що тобі подобається? Можливо ти любиш весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева. Чи тепле літо?
-Ці пори роки чудові. У них є свої секрети і принади.
-Так. Але можливо тобі більше до вподоби золота осінь чи білосніжна зима?
-Мені подобаються всі пори року. Але найбільше я все так люблю прихід літа.
-Чому саме літо?
-Тому що, це пора, коли навкруги багато квітів. Ще навіть білі «свічки» на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.
-Так, це дійсно удово. Я люблю гуляти влітку.
-А ще, під час літніх канікул можна досхочу порадіти життю: мандрувати, купатися на пляжі, грати в футбол, баскетбол або бадмінтон, кататися на велосипеді.
-І дійсно, є час для різних захоплень.
-У мене з*являється час читати всі книжки, які заманеться, а не тільки за шкільною програмою.
-Але ж влітку часто буває спекотно та незатишно, особливо в великому запиленому місті.
-Можливо.. Та мені аж ніяк не хочеться проміняти це надмірне тепло на зимні холоди та теплі валянки!
-А мені навпаки подобається сніжна зима. Так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! А Новий рік! Хіба є такі, хто не любить це свято? У кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки.
-Так, тепер я гадаю, що і зиму потрібно любити, хоча б за її свята. Та чи не часто вона лютує?
-Бува... Але як би не лютувала зима — діти їй раді: настала чудова пора для веселих зимових розваг.