6 днів тому, син з татом знайли собаку.Сергійкові вона дуже сподобалась: -Тату, яка гарна собака Давай візьмемо її до себе - Ні, Сергію. Ось бачиш ошийник, то це означає, що ця собака чужа. Сергій дуже засмутився, проте батько на це сказав: -Добре, візьмемо її додому до тих пір, поки не з'явится власник. І ти сам по місти розклеїш оголошення. Я так розумію, що це пікінес. - Урааа! Дякую тату. Сподіваюся, що її власник не зрайдеться - Що ти сказав? -Нічого,тату, нічого Після того як Сергій розклеїв оголошення пройшло 3 дні. Татові зателкфонували і відповіли, що це їхня собака. Сергій знову засмутивс, адже він так здружився з собакою. І він вирішив, що сам віддасть собаку. Сергій пішов з собакою зустрів жіночку, ніби то власницю собаки і віддав їй його. - Ой, моя, гарненька дівчинка. Дякую тобі хлопче. Тримай 5 гривень. -І вам дякую,-засмучено відповів Сергій. Сергійко побіг додому і розповівв це татові, як важко йому було прощатись з собакою. На що тато здивовано відповів, що ця собака "дівчинка", насправді хлопчик
Моя кімната (твір-опис) Мені дуже подобається моя кімната. Вона затишна, тепла і світла, тому що в ній велике вікно. Мій письмовий стіл стоїть біля вікна. Коли я втомлююся, люблю дивитися у вікно на те, як гойдаються вершини дерев, кудись пливуть хмари, змінюються фарби на заході сонця. Поруч зі столом - книжкова шафа. У ньому мої улюблені книги та іграшки: ведмедик, Знайка, Незнайка. Я з ними зараз не граю, і вони сумують. Напевно, згадують, як зовсім недавно я шила їм різні одягу, влаштовувала з мамою і сестричкою спектаклі. Навпаки шафи, біля протилежної стіни, стоїть моя ліжко. Це мій рожевий острів. Рожевий - тому що ліжко накрита рожевим покрівалом. На цьому острові я з подружками Секретничати і мрію. А вночі на моєму чарівному острові мені сняться казкові сни. Я дуже люблю свою кімнату.
