Моя улюблена тваринка - це песик Плямко. Я трохи розповім вам про нього. Одного разу я побачила мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшла ближче і побачила червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяла Плямка на руки і віднесла додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимила його і витерла, він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.
Джарилгач- остання зупинка лебедів перед польотом через Чорне море. Попереду сотні кілометрів без жодного клаптика суходолу. Найближча земна твердь- Туреччина. На Джарилгачі пернаті підготовуються,набираються сил,востаннє тренують молодь. А ті,що не впевненні в собі,залишаються й зимувати або не постійне помешкання. Та й не лише лебеді, а й дикі гуси. Справді, Джарилгач - такий собі стихійний заповідник. Кліматичні умови тут унікальні. На острові чотириста п'ятдесят соляних озерець, є джерела мінеральної води. Про минуле тепер нагадує тільки назва : "Джарилгач обвуглені дерева"
