1. Материна любов, ласка, її незабутні очі супроводжують нас усе життя. Тож не даремно кожен із нас чується молодим і всесильним доти, поки жива мати. 2. Ніколи не/було кращого побратимства для військової справи, як побратимство Нечая з Богуном. 3. Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання кращої долі, яснішої. 4. І тоді стара хата ставала незвичайною, бо стояла вся в прекрасному живому вінку, в центрі пелюсткового багаття . 5. Неодмінна умова виготовлення фарб: використовувати не свіжі квіти чи трави, а висушені. 6. Рибка насправді не була неслухняною – вона просто була цікавою до всього і зовсім не боязкою. 7. У нас не було ні правди, ні волі, у нас відбирали віру. 8. Наше знайомство було незвичайне, і я його повік не забуду. 9. Без сумніву можна, вважати: ні/хто з українських письменників за останню половину віку не справив більшого впливу на громадську думку в Україні, як Гончар. 10. Ніщо не гине навіки, окрім марного. 11. Він не обіцяє спокою, він вимагає високого ладу душі, він не дозволяє розмінювати життя на дрібниці, він не допускає спрощень, він не вдовольняється частковостями, несуттєвістю, мізерними окрайцями життя, бо ж людині потрібен цілий світ.
Крилаті вислови
1Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
2Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
3Не за обличчя судіть, а за серце.
4Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
5Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
6Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
7Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
8Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
9Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.
10Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.
Ми знаходимо в житті лише те, що самі вкладаємо в нього. (Ральф Уолдо Емерсон)
Афоризми
1Не бійтеся життя. Повірте, що життя варте того, щоб його прожити, - і ваша віра до вам втілити це твердження в реальність. (Вільям Джемс)
2У цьому світі можливо майже все, але тільки не все одночасно. Прагнучи до одного, доведеться відмовитися від іншого. (Дмитро Леонтьєв)
3Люди завжди роблять те, що вони вибирають, але не завжди вибирають те, що вони хочуть. (Дмитро Леонтьєв )
4Мета - це шлях у часі. (Карл Ясперс )
5Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе!
Фразеологізми
1Авгiєвi стайні-Звичайна запущенiсть, бруд, безлад.
2Аж дим іде-Дуже інтенсивно, завзято.
3 Аж молоко кисне-Про щось неприємне.
4 Альфа і омега-Початок і кінець.
5Ані рудої миші-Безлюдно.
Прислів'я
1Апетит з їдою прибуває.
2Баба з воза — кобилі легше.
3Багатий, як циган на блохи.
4Багато дива, мало млива.
5Багатому й чорт яйця носить.
Объяснение ненужно
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.