Україна - дуже многонаціональна країна. В україні живуть представники понад 130 національностей, які розмовляють 79 мовами, 43 з яких є найпоширенішими. Всі вони належать до народу України, тобто не треба змішувати поняття "народ" та "нація". Всі ми - народ України, якою б мовою ми не розмовляли.
З давніх давен в Україні мирно уживалися багато націй. Всім відомо, що в Україні живе багато росіян, особливо на Півдні та Сході. Мільйони людей в Україні знають дві мови або навіть більше. Так склалося історично.
Крім того, в деяких регіонах нашої держави живуть громадяни України, рідна мова яких - не українська. Наприклад, на Поліссі живе немало белорусів, на Житомирщині, Вінниччині, Галичині та Буковині - поляків, на Волині - чехів. В Криму живуть кримські татари. На Закарпатті живуть словаки, німеці, румуни, угорці. В Одеській області - роми, болгари, гагаузи, румуни, гагаузи, тощо. Це не заважає їм усім бути частиною народу України.
Найбільш яскравий приклад многонаціональності нашої держави - це село Зміївка Бериславського району Херсонської області. У Зміївці мирно живуть люди 14 національностей, серед яких є навіть близько 200 шведів - нащадків тих, що приїхали у ці місця за часів Катерини ІІ. До речі, розмовляють вони старошведською мовою, яка ніде більше не збереглася, за ствердженням шведських вчених.
Тому належати до українського народу не означає розмовляти тільки українською, бо Україна - спільний дім для багатьох народів, які мирно співіснують вже багато сторічь.
1. коромисло - коромислу, на коромислі; річка - річці, у річці 2. чоловік - чоловіку, у чоловіці жінка - жінці, на жінці вулиця - вулиці, на вулиці домівка - домівці, у домівці вікно - вікну, на вікні дитина - дитині, на дитині день - дню, у дні татусь - татусю, на татусю матуся - матусі, на матусі син - сину, на сину 3. матір - матері, на матері дочка - дочці, на дочці онука - онуці, на онуці люди - людям, на людях 4. вухо - вухові, на вусі ніс - носу, на носі
Україна - дуже многонаціональна країна. В україні живуть представники понад 130 національностей, які розмовляють 79 мовами, 43 з яких є найпоширенішими. Всі вони належать до народу України, тобто не треба змішувати поняття "народ" та "нація". Всі ми - народ України, якою б мовою ми не розмовляли.
З давніх давен в Україні мирно уживалися багато націй. Всім відомо, що в Україні живе багато росіян, особливо на Півдні та Сході. Мільйони людей в Україні знають дві мови або навіть більше. Так склалося історично.
Крім того, в деяких регіонах нашої держави живуть громадяни України, рідна мова яких - не українська. Наприклад, на Поліссі живе немало белорусів, на Житомирщині, Вінниччині, Галичині та Буковині - поляків, на Волині - чехів. В Криму живуть кримські татари. На Закарпатті живуть словаки, німеці, румуни, угорці. В Одеській області - роми, болгари, гагаузи, румуни, гагаузи, тощо. Це не заважає їм усім бути частиною народу України.
Найбільш яскравий приклад многонаціональності нашої держави - це село Зміївка Бериславського району Херсонської області. У Зміївці мирно живуть люди 14 національностей, серед яких є навіть близько 200 шведів - нащадків тих, що приїхали у ці місця за часів Катерини ІІ. До речі, розмовляють вони старошведською мовою, яка ніде більше не збереглася, за ствердженням шведських вчених.
Тому належати до українського народу не означає розмовляти тільки українською, бо Україна - спільний дім для багатьох народів, які мирно співіснують вже багато сторічь.