Як я люблю свій рідний край... Не можна навіть уявити мене без цього неймовірно красивого дива. Ось, літній вечір. Прохолода дує з трішки видчиненого віконця. Коли я дивлюся туди, я бачу таку картину: Журавель летить до своїх пташенят широко розправив крила... Навіть не летить,а мчить. Мабуть дуже голодні пташенята. Я побачив,що гніздо журавля не так і далеко від мого будинку,треба буде якось поблизу подивитися. Також мій погляд залучила красива лужайка. Вона була вкрита квітами,не мов би веселка... Мені здається літо - найчарівніша,і найкрасивіша пора року.
Після довгого літнього часу на відпочинок, першого дня у школі зустрілися дві подруги Аня і Людмила. І зав"язалася в них розмова : - Привіт, Ане ! - мовила Людмилка. - Привіт , Людмилко !- відповіла Аня. - Ти така засмагла, Ане! Ти , мабуть, десь відпочивала цим літом? - Так, це й дійсно так. Я була на морі, у чудовому місті Херсон. У мене повно нових вражень ! Я вперше, цього літа, побувала в тому мальовничому місці, побачила тутешнє море. Ще, я була в аквапарку, де каталася на різних водних атракціонах . Я засмагала та купалася. Мені дуже сподобався мій відпочинок на морі цього року! - Так , дійсно , у тебя було чудове літо! - Так, це дійсно так! А як пройшло у тебе літо , Людмилко ?, -запитала Аня. - Цього року, Я нікуди не їздила, проте моє літо видалося чудовим! Кожного дня я купалася у нас на ставку та грала у різні ігри зі своїми друзями. На кінець літа, я повторювала вивчений матеріал та готувалася до школи. - Я рада , що у нас обоїх гарно пройшло літо. Добре, бувай, зустрінемось . - Гаразд, бувай!
