Кожного дня людина забруднює річку. Хоч, як ми стараємося це зробити, у нас нічого не виходить. Біля водоймищ знаходиться багато станцій, які забруднють відходами річки. Але річки намагаються нас попередити про небезпеку. Але, як саме? Коли ми купаємось то часто можемо насупити на бляшанку, або на бите скло.Із цьго ми повинні вчитися.Якщо ми будемо нищити ошатні лілії які зазвичай там ростуть то ми не зможемо милуватися красою річки, хоча у неї багато краси.Але як заподіяти, як змусити людей цьго не робити? На це я не знайшов(знайшла )відповіді
Є в мене улюблена іграшка. Це тигреня. Його подарувала мені моя подруга на день народження. Тигреня це незвичайне — воно біле! Усе інше, як у справжнього тигреняти, лише шкурка — біла. Носик рожевий із чорними цятками, вуса також білі, а оченята чорні і якісь наче трохи сумні. Мордочка в тигреняти поцяткована чорними плямочками. Вушка зовні чорні, а зсередини — біленькі, настовбурчені — мабуть, тигреня до чогось прислухається. Уся шкурка посмугована чорними смужками — справжній тигр, тільки уссурійський (це так моя мама сказала). Тигренятко прилягло і голову поклало на передню лапку. Воно наче запитує: Чи любитиме мене хто-небудь? Я дуже його люблю! Воно таке м'якеньке і лагідне. Коли вкладаюсь спати, обов'язково беру його до себе. Обніму його, притисну до грудей: "Моє гарненьке, добраніч!" — і навіть поцілую його в рожевий носик. Так разом і засинаємо. Я своє тигренятко ні на що не проміняю. Воно для мене найдорожче.