Працьовиті(Хвилястою лінією) бджоли(одніїю лінією) збирають(двома лініями) у садках(риска-крпака-риска-крапка-риска-) нектар(пунктиром) і пилок(пунктиром) Школярі(одніїю лінією) відвідали(двома лініями) пасіку(пунктиром).Там(риска-крпака-риска-крапка-риска-) пахло(двома лініями) медом(пунктиром), молодою(Хвилястою лінією) травою(пунктиром) та польовими(Хвилястою лінією) квітами(пунктиром). На(риска-крпака-риска-крапка-риска-) пасіці(риска-крпака-риска-крапка-риска-) гули(двома лініями) у вуликах(риска-крпака-риска-крапка-риска-) бджоли(одніїю лінією) густим(Хвилястою лінією) глухим(Хвилястою лінією) гуком(пунктиром).Пасічник(однією лінією) пригостив(двома лініями) дітей(пунктиром) смачним(Хвилястою лінією) медом(пунктиром). Низько(риска-крпака-риска-крапка-риска-) ходить(двома лініями) жовте(Хвилястою лінією) сонце(одніїю лінією), сліпить(двома лініями) очі(пунктиром) вітер(одніїю лінією) лютий(Хвилястою лінією) , плачуть(двома лініями) бідні(Хвилястою лінією) ліхтарі(одніїю лінією), і самотньо(риска-крпака-риска-крапка-риска-) розпускає(двома лініями) пелюстки(пунктиром) свої(Хвилястою лінією) багряні(Хвилястою лінією) довго(риска-крпака-риска-крапка-риска-) пещений(риска-крпака-риска-крапка-риска-) тюльпан(одніїю лінією).
Объяснение:
1.За значенням вигуки поділяються на такі групи:
а)сурядності й підрядності
б)модальні, формотворчі, заперечні
в)такі, що виражають почуття, й такі, що передають волевиявлення
г)розповідні й питальні
2.На письмі вигуки виділяються...
а)тире
б)комами й тире одночасно
в)дужками
г)комами або знаком оклику
3.Через дефіс пишуться такі вигуки:
а)алло, овва, геть
б)киць киць, кось кось, ой ой
в)на добраніч, на все добре
г)до побачення, клац, вйо
4.Групи вигуків за походженням розрізняють
а)похідні, непохідні
б)волевиявлення, спонукання
в)емоційні, етикетні
г)первинні, новоутворені
5.Вигук – це службова частина мови, яка
а) вживається для з’єднання слів у реченні;
б) вносить різні додаткові відтінки значення в речення;
в) виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх;
г) виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні.
6. В реченні вигук завжди виступає:
а) головним членом речення;
б) другорядним членом речення;
в) і головним, і другорядним членом речення;
г) не є членом речення.
Сьогодні холодно. Діти грають на ковзанці в хокей. Деякі катаються на ковзанах. Аня вже добре вміє кататися. В хокей грають тільки хлопці. Всі вони на ковзанах. Аня катається найкраще, тому і допомагає меншим.