1-в, 2-а(но це не точно), 3-г
Объяснение:
Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...
1. [],[],[],[]. 2. [];[], []. 3. []:[]. 4. []:[],[],[].
A) Сам знаєш: сім разів одміряй, один раз одріж (А. Шиян).
Б) Заливається флейта, трубить з переливами трубач, рявкає бас, гуде баритон (Остап Вишня).
В) Темна ніч знялася, розіслалася над землею, Ратієв іцина з зеленої зробилася чорна, одні верхів’я високого дерева ще горіли (Панас Мирний).
Г) Прокотився грім: з розгоном грають блискавок шаблі, пахне морем і озоном від притихлої землі (М. Рильський).
Д) І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський).
Відповідь: 1Б,В 2А,Г,Д 3 4
Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього Річка життя
(1) Життя – як вода: воно спливає непомітно.
(2) Ось недавно ж, либонь, починався струмок твого дитинства, спокійний, сонцем освітлений, починався радісно й безжурно.
(3) Далі струмок той обертався на річку – юність бурунами завирувала.
(4) Води побільшало, глибини зросло.
(5) Далі подивишся: поспокійнішала течія, утомившись, вже не шумить вода, не б’ється сердито у високі береги: молодість минула, старість іще не надійшла.
(6) Й покотиться річка твого життя до безбрежного моря…
(7) Та ніколи не зникне вона в ньому безслідно, мов краплина. (За Є. Гуцалом)
10. Позначте всі безсполучникові складні речення.
Відповідь:1, 3, 4, 5
11. Позначте речення, ускладпені відокремленими означеннями та обставинами.
Відповідь: 2, 5
1-В 3-Г 4-Б 5-А 6-А 8 тихій воді, глибоке синє небо