Написати переказ як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення - поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне та етичне. у багатому мовному арсеналі виробилась і закріпилася ціла система словесних вітань: "доброго ранку", "доброго здоров'я**, "добридень", "доброго вечора у вашій хаті", "бувайте здорові" тощо.хоч у повсякдення й увійшло багато словесних вітань, проте люди завше були обачливими з ними, до кожного випадку використовували далеко не увесь арсенал. зранку, в обід чи ввечері вживали лише ті, що відповідали певному часові. це ж стосується і кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної належності. скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: "здоровенькі будьте*' чи "доброго вам здоров'я*' тощо.на окрему розмову заслуговують і родинні звертання. традиційно в україні діти називали своїх батьків на "ви". така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно і доречно підтримати тему. ввічливість, уважність і чемність - основна вимога мовного етикету. від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав'язливої розмови виграш обопільний. лихослів'я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій.є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово "дякую". чи часто користуємося ми ним, особливо в магазинах? цілий день стоїть за прилавком продавець. беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати однесли не слово. а може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій.вироблені віками і закріплені в побуті кращі форми вітань-звернень, повсякденного спілкування - не звичайна людська забаганка, не пусте фразерство. це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємини, зрештою, наше здоров'я не тільки в буквальному, а й переносному значенні. це наш б життя (в. скуратівськиії) .
