Інтерв’ю – це жанр публіцистики, бесіда журналіста з однією або кількома особами, що проводиться у вільній манері для з’ясування нових відомостей, встановлення подробиць, визначення чиїхось позицій, поглядів на певні події.
Інтерв’юер – той, хто проводить інтерв’ю; людина, яка перебуває у безпосередній взаємодії з респондентом з метою одержання від нього інформації.
Респондент (англ. Respond – відповідати) – особа, яка є джерелом, комунікатором спеціальної інформації під час опитування.
Процедура інтерв’ю передбачає:
Вибір об’єкта (тобто особи з якою слід проводити інтерв’ю)
Визначення місця і часу проведення інтерв’ю
Залежить від цілей і направленості інтерв’ю
Види інтерв’ю:
Інформаційне – ознайомлює аудиторію з відомостями про особу, її діяльність, погляди.
Аналітичне – містить аналіз фактів, поглядів, учинків, відповідаючи при цьому на запитання: чому? яким чином? що це означає?
Інтерв’ю-портрет – розкриває особистість співрозмовника, створює його характеристику, висвітлює систему його цінностей.
Не секрет, що говорити дуже легко, а робити – складно. Щоб бути гідною людиною, треба, щоб слова відповідали вчинкам. Тільки тоді людина буде вважатися відповідальною і надійною. Слова – річ невловима, у них немає результату. Вимовляти їх не складає ніяких труднощів. А от щоб стримати дане слово, необхідно докласти чимало зусиль. Багато людей відносяться до слів несерйозно, кидають їх на вітер, а потім не виконують обіцянок. Причин може бути маса – забудькуватість, лінь, нездатність розрахувати свої сили. Але що б не вплинуло на невиконання слова, це відбивається на ставленні до людини. Наступного разу йому більше не будуть довіряти, не стануть на нього розраховувати. Це означає, що у нього не буде справжніх друзів і його не будуть сприймати всерйоз. Загалом, наслідки у недотримання обіцянок найсумніші.
