Объяснение:
Стан задоволеності та щастя не залежить від будь яких “показників якості”, від рівня доходу, погодних умов або оточуючих людей. Якщо, людина знаходить гармонію в собі - вона щасливий. А гармонія залежить, насамперед, від особистого сприйняття життя, навколишнього світу і себе в цьому світі. Життя - це вже щастя. Той, хто це розуміє - ніколи не скаржиться на свою долю і ніколи ні про що не шкодує.
Для мене щастя, це коли я роблю іграшки своїми руками. І це мене робить щасливою, тому що коли я це роблю я відпочиваю, знімаю стрес після нервового дня або тижня та роблю людям приємне. У мене вже багато іграшок і їм вже нема де зберігатися, тому я вирішила їх продавати в Інтернеті. Людям подобається мої іграшки, тому вони їх замовляють. Так, на неділю може бути 3 замовлення. І коли вони отримали мною зроблену іграшку то пишуть, що дуже красива та якісна - це мені приємно
Объяснение:
Стан задоволеності та щастя не залежить від будь яких “показників якості”, від рівня доходу, погодних умов або оточуючих людей. Якщо, людина знаходить гармонію в собі - вона щасливий. А гармонія залежить, насамперед, від особистого сприйняття життя, навколишнього світу і себе в цьому світі. Життя - це вже щастя. Той, хто це розуміє - ніколи не скаржиться на свою долю і ніколи ні про що не шкодує.
Для мене щастя, це коли я роблю іграшки своїми руками. І це мене робить щасливою, тому що коли я це роблю я відпочиваю, знімаю стрес після нервового дня або тижня та роблю людям приємне. У мене вже багато іграшок і їм вже нема де зберігатися, тому я вирішила їх продавати в Інтернеті. Людям подобається мої іграшки, тому вони їх замовляють. Так, на неділю може бути 3 замовлення. І коли вони отримали мною зроблену іграшку то пишуть, що дуже красива та якісна - це мені приємно
Людина створила культуру, а культура-людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови.
Мова – це прояв культури. Мова створена для того, що здійснювати процес мовлення.
Мовлення – це б передачі думок, почуттів та волевиявлень засобами мови.
Мова є спільною для всіх, хто нею послуговується, натомість мовлення – завжди індивідуальне: мовні засоби кожен із нас застосовує по-своєму.
Володіння мовою і вміння висловлюватися правильно, точно, логічно– показники загальної мовної культури людини.
Об’єктом вивчення культури мови є мова, а предметом – норми літературної мови.
Культура мови – галузь мовознавства, що займається утвердженням (кодифікацією) норм на всіх мовних рівнях, пропагує їх, забезпечуючи стабільність і рівновагу мови.
Культура мови- це ще й загальноприйнятий мовний етикет : типові формули вітання, прощання, побажання, за тощо. Вони змінюються залежно від ситуацій спілкування, від соціального стану, освітнього, вікового рівня тих, хто спілкується.
Культура мови починається з самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується і розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах, а також у контексті інших мов.
Культура мови виявляється в культурі мовлення.
Культура мовлення – вивчає рівень дотримання норм СУЛМ, майстерне використання мовно-виражальних засобів у процесі мовленнєвої діяльності особистості, в усній і писемній формах у різних сферах спілкування.
Культура мовлення – невід’ємна частина загальної культури особистості, духовне обличчя людини. Вона свідчить про її загальний розвиток.
Формування високої культури мовлення є невід’ємною ознакою загальнолюдської культури, зокрема для фахівця.
Культура усного й писемного мовлення фахівця є не лише відображенням його вихованості, інтелігентності, чистоти помислів та вчинків, а й визначає в цілому культуру його праці й, що особливо важливо, культуру взаємин у щоденному спілкуванні в найрізноманітніших сферах мовленнєвої діяльності: від приватного спілкування − до спілкування на державному рівні.