1. Йду (дієслово) поміж (прислівник) люди (іменник).
(Речення просте, неокличне, розповідне, односкладне означено-особове, поширене, повне, неускладнене).
2. Не (частка) милуй (дієслово) мене (займенник) шовково (прислівник).
(Речення просте, неокличне, спонукальне, односкладне означено-особове, поширене, повне, неускладнене).
3. На (прийменник) другий (числівник) день (іменник) тільки (частка) про (прийменник) повінь (іменник) і (частка) говорили (дієслово).
(Речення просте, неокличне, розповідне, односкладне неозначено-особове, поширене, повне, неускладнене).
4. Багато (прислівник) слів (іменник) написано (дієслово) пером (прислівник).
(Речення просте, неокличне, розповідне, односкладне безособове, поширене, повне, неускладнене).
5. Лежачого (прикметник) не (частка) б’ють (дієслово).
(Речення просте, неокличне, розповідне, односкладне неозначено-особове, непоширене, повне, неускладнене).
6. Сухе (прикметник) надвечір’я (іменник).
(Речення просте, неокличне, розповідне, односкладне називне, поширене, повне, неускладнене).
7. Завчасно (прислівник) виходжу (дієслово) з (прийменник) дому (іменник), боячись (дієприслівник) спізнитись (дієслово).
(Речення просте, неокличне, розповідне, односкладне означено-особове, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом).
8. Нині (прислівник) часто (прислівник) полюбляють (дієслово) говорити (дієслово) про (прийменник) політику (іменник).
(Речення просте, неокличне, розповідне, односкладне узагальнено-особове, поширене, повне, неускладнене).
На мою думку, твоя мова, подарована тобі долею, — це те, що ти любиш і мусиш зберегти для своїх дітей як унікальний Божий дар, як те, стосовно чого відчуваєш синівський обов'язок.
Є чимало переконливих аргументів, якслушність цієї думки. По-перше, енергія ко\таеться добром чи злом до тієї людини,У народі про це кажуть: як гукнеш, так і відгук __ге, слово, як і зброя, може вразити людину, завдати їй навітьбільшого болю, аніж куля або гостра шабля. Щоправда, рани,заподіяні словом, не тілесні, а душевні, але гояться вони надтоповільно.Яскравим прикладом художнього осмислення дії слова-зброїє поезія Володимира Сосюри «Я знаю силу слова». Ліричний геройцього твору називає слово зброєю щастя: воно є квіткою влюбові й штиком у ненависті. Як бачи.мо, слово — особливазброя, здатна не лише вбивати.Прикладів із життя на підтвердження цих аргументів є сила-силенна. Серед них особливо вражає своєю лаконічною суворістюстаття Кримінального кодексу України «Доведення до самогубства», яка передбачає покарання для тих, хто своїми діями абословами спонукає іншу людину до суїциду.Отже, слово є дуже сильною зброєю, здатною впливати й натого, хто Гі має, і на того, на кого вона націлена. Тому треба вмілоповодитися зі словом, навчитися скеровувати його на добро, відповідатиза свої слова, завжди добре думати перед тим, як щоськазати.
