Question

Пять примет. без слова себя,на украинском языки.

Answer 1

Язик до Киева доведе! 
Музика без'язика, а людей збирає.! 
Слово до слова — зложиться мова. ! 
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. 
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. 
Більше діла — менше слів. 
Будь господарем своєму слову. 
Мовивши слово, треба бути йому паном. 
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. 
Від красних слів язик не відсохне. 
Від солодких слів кислиці не посолодшають. 
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. 
Від теплого слова і лід розмерзається. 
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. 
Впік мене тим словом, не треба й вогню. 
Гостре словечко коле сердечко. 
Де мало слів, там більше правди. 
Діла говорять голосніше, як слова. 
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. 
Добре слово краще, ніж готові гроші. 
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 
З пісні слова не викидають і свого не вставляють. 
І від солодких слів буває гірко. 
Кого не б'є слово, тому й палиця не
Коня керують уздами, а чоловіка — словами. 
Красне слово — золотий ключ. 
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. 
Краще переконувати словами, як кулаками. 
М'які слова і камінь крушать. 
На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 
Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. 
Не кидай слова на вітер. 
Не так то він діє, як тим словом сіє. 
Шабля ранить тіло, а слово — душу. 
Слово — не полова, язик — не помело. 
Слова пристають, як горох до стінки. 
Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. 
Слово — вітер, письмо — грунт. 
Слово до ради, а руки — до звади. 
Слово до слова — зложиться мова. 
Слово може врятувати людину, слово може і вбити. 
Слово старше, ніж гроші. 
Удар забувається, а слово пам'ятається. 
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. 
Чиєсь одне слово губить діло. 
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 
Як овечка: не мовить ні словечка. 
Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. 
Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 
Перше погадай, потім повідай. 
Що кому треба, той про те й теребить. 
Байка байкою, а борщ стигне. 
Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. 
Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. 
Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия. 
Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 
Дурний язик попереду розуму біжить. 
Дурний язик — голові не приятель