Ліс ще дрімає в тиші. Нерухомо стоять дерева. Тихо навколо, мертво ... Лише подекуди прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає. Небо грає всякими барвами. Зашепотіли збуджені листочки. Заметушилася у траві комашня. Розгорнулося в Гущин гучне щебетання і полетіло туди, де небо грає всякими барвами. На галявину вискакує з гущі сарна і зупиняється, витягла мордочку і слухає. Полохливий заєць ховає вухо, витріщає очі і ніби занурився весь в море лісових звуків. Аж ось ринуло зі сходу ясний промені і впав на синю від роси траву на галявині. І раптом все затихло. Ліс якусь хвилину стояв нерухомо. Далі затремтіли дерева, стрепенулися, розгорнули листочки. Пташки заспівали. Мошкара заметушилася. Ліс загомоніли. Природа знову ожила. Настав день.
- Привіт, Марічко! Як справи?
- Привіт, Оксанко! Мені якось сумно. В мене сьогодні вихідний, а мені немає з ким прогулятися. А ти як?
- Я так само переймалась через це! Можливо сходимо кудись разом?
- Це було б чудово!
- Маєш якісь пропозиції?
- Можемо піти до парку. Сьогодні чарівний сонячний день. Чи, можливо, ти хочеш щось запропонувати?
- Я не проти сходити до парку. Можна ще піти у порт. Кажуть, що сьогодні там виставка човників.
- Я навіть і не знала про це! Тоді обов'язково давай сходимо у порт.
- Домовились! Зробимо наш вихідний незабутнім.
- До зустрічі!