1.Сніг лягає твоїм покривалом.І лежить нерухомо.Недалеко-церковця,хрести,дерева...
2.Ми тоді були ще надто молоді,і надто несподівано все це сталося.
3.Добре,що саме почав підводитись місяць,накладаючи мазки на невиразно окреслені хмари.
4.Із шиплячими звуками часто виникають труднощі:діти вимовляють ці звуки не виразно,а шепелявлячи.
5.Невдовзі була перша весняна гроза,і мигавиці так освітлювали бабусину хату,що видно було,як удень.
6.О мово рідна!Їй гаряче віддав я серце недарма.Без мови рідної,юначе,й народу нашого нема!
7.Той монастир недавно збудували.Там дзвони є на різні голоси.
Дитина на початку життя повзає і спираючись на руки , і на ноги . Дорослішаючи він починає ходити на ногах . А в старості ходить спираючись на ключку .