Таня, Танин, Танина, Танине
Юлька, Юльчин, Юльчина, Юльчине
Марко, Марків, Маркова, Маркове
Ілля, Іллів, Іллєва, Іллєве
позивач, позивачів, позивачева, позивачеве
воїн, воїнів, воїнова, воїнове
газетяр, газетярів, газетярева, газетяреве
гість, гостьовий, гостьова, гостьове
глядач, глядачевий, глядачева, глядачеве
гончар, гончаревий, гончарева, гончареве
головбух, головбуховий, головбухова, головбухове
Гордій, Гордіїв, Гордієва, Гордієве
господар, господарів, господарева, господареве
гравер, граверів, граверова, граверове
грек, греків, грекова, грекове
дочка, доччин, доччина, доччине
друкар, друкарів, друкарева, друкареве
Ольга, Ольжин, Ольжина, Ольжине
Леся, Лесин, Лесина, Лесине
Олексій, Олексіїв, Олексієва, Олексієве
свекруха, свекрушин, свекрушина, свекрушине
шансонетка, шансонетчин, шансонетчина, шансонетчине
циркачка, циркаччин, циркаччина, циркаччине
торговець, торговців, торговцева, торговцеве
казашка, казашчин, казашчина, казашчине
каменяр, каменярів, каменярева, каменяреве
Катюша, Катюшин, Катюшина, Катюшине
юрист, юристів, юристова, юристове
Лілія , Ліліїн, Ліліїна, Ліліїне
Гумор і сатира однаково часто використовується у якості зброї письменників у їх боротьбі з недоліками життя суспільства. Гумор та сатира – це рідні брат та сестра, але характер у них різний. Гумор м’який, добродушний, хоча часом і не настільки вже нешкідливий, як може здатися з першого погляду. Сатира серйозніше, гостріше на мову. Вона бичує, жалить, ятрить, зриває всілякі маски. Маючи справу зі злом (така вже її «спеціальність»), сатира завжди прагне дістатися до самих його коренів. А зброя і у сатири, і у гумору одна – це сміх.
Однак сміх сміху – різниця. В літературі він буває ласкавим і гнівним, добрим і злим, світлим і похмурим. Сміх – один з найдієвіших засобів проти пороків і слабостей, проти невігластва, дурості і підлості. Найбільші уми людства – філософи, письменники, художники – з великою повагою ставилися до сатири і гумору. «Сміх, – за словами О. І. Герцена, – одне з найсильніших знарядь проти всього, що віджило але ще тримається бог знає на чому у вигляді незрозумілих руїн, заважаючи росту свіжого життя і лякаючи слабких.
Сміх справа зовсім не жартівлива, і ми їм не поступимося». М. Г. Чернишевський вважав, що, висміюючи вульгарне і потворне, ми боремося з ними і стаємо вище них.
Гумор є здатністю розпізнати в житті і відтворити у мистецтві комічні риси і явища. Від уважного погляду гумориста не сховається ніщо вульгарне, дріб’язкове, нікчемне, те, що принижує гідність людини, заважає йому жити, в який би пишний одяг все це не рядилося б. Гумор у літературі та реальному житті стосується переважно приватних недоліків, які порівняно легко піддаються виправленню, тому в творах мистецтва він виражається головним чином в усмішці, незлобивому веселому жарті, в добродушній іронії. У комічне становище часто може потрапити будь-який позитивний персонаж і викликати сміх у читача.