Кожну епоху розвитку людства визначає моральної свідомості, який виступає домінуючим даного часу, певного народу, конкретних соціально – економічних умов. В усі часи людство надзвичайно обережно, делікатно ставилося становлення духовності особистості, адже міцному ґрунті духовності, моральності, культури зростає особистість відповідальна думку, , вчинок.
формування духовних цінностей студентської молоді є досить актуальною в . Сьогодні виступає активною силою політичних змін і залежно від того, які цінності вона у ці зміни, яку культуру впроваджує, багато в чому залежати майбутнє суспільства, його , напрям трансформації. Суспільство зацікавлене в тому, щоб ці цінності і були демократичними. Їх формування – завдання актуальне і таке, що потребує нагальної уваги.
Поняття "духовність", "духовний" сьогодні вживають кожному кроці. Гуманітарні науки, виховна діяльність спрямовані формування "духовного розвитку особистості", публіцистика закликає формування "духовних основ" життя і суспільства, зростання національної самосвідомості, взаємозв’язок освіти і церкви прискорив процес відродження духовності в її релігійно – конфесійному розумінні.
Розбудова української державності, проведення реформ, побудова громадянського суспільства неможливі без розвитку української духовності. Протягом років незалежності нашої країни основним завданням державного управління був розвиток економіки, тому вирішення проблем у духовній сфері суспільства відбувалося залишковим принципом. Відсутність чіткої програми духовного відродження українського суспільства гальмувало втілення будь-яких реформ у всіх сферах суспільного життя. Пріоритетною сферою у духовності і культурному розвитку суспільства була і залишається освіта. Тому головне завдання сучасної освіти – це розвиток духовної культури особистості, що в підсумку стає основою формування і становлення особистості.
духовності й духовної культури молодої людини завжди хвилювала й хвилює кожного педагога, вихователя, куратора, адже формування її духовної культури – це ще й формування її свідомості, світогляду, включення в економічне, політичне, культурне життя народу, уклад життя сім’ї, нації.
Оволодіння студентською молоддю духовною культурою підносить свідомість особистості вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадськими цілями. Духовність зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів шляху його розвитку.
Духовно – моральне виховання молоді – це водночас велика відповідальність і джерело зміцнення нації. Духовно – моральний потенціал складають загальнолюдські та християнські цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Звичайно, людина не може жити тільки рахунок духовних цінностей. Але сучасна взагалі не бачить сенсу в духовності. Це певною мірою пов’язано із вихованням, а також середовищем, в якому людина реалізовується, суспільством, в якому вона живе. У теперішній , коли є можливості духовного зростання, сучасні молоді люди не потребують цього.
Потреба у спілкуванні, активному відпочинку зникає, адже зміну приходять віртуальні Інтернет-мережі, які пропонують молоді спілкування не виходячи із дому. Тому сьогодні необхідні більш дієві засоби залучення молоді джерел духовного, вічного, нетривіального, а також пробудження і подальшого духовного розвитку індивіда потрібно створити відповідні умови.
І питання це надзвичайно важливе, оскільки духовність – це творча спрямованість, наснага, енергія людини, її здатність самоусвідомлення себе як особистості. У практиці виховання пропонуються нині різні технології формування духовності молоді. Це і духовна реабілітація особистості через засоби масової інформації, через проникнення у світ мистецтва, через живе спілкування, позанавчальна виховна робота.
Довіра донорів
Українська економіка може пройти світову кризу з мінімальними наслідками за умови збереження підтримки міжнародних донорів, передовсім – Міжнародного валютного фонду. Цю думку озвучують всі експерти, опитані Радіо Свобода, а також – посадовці Нацбанку. Так, НБУ днями знизив облікову ставку до 10%, зважаючи на низькі показники інфляції та потребу підтримати українську економіку (менша облікова ставка означає дешевші кредити для бізнесу – ред.). Очікування фахівців Нацбанку щодо фінансової ситуації в Україні – стримано оптимістичні, попри кризові явища у світі. Однак ключовим моментом у цих оцінках є продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом, наголосив голова правління Нацбанку Яків Смолій.
Укладення нової програми з МВФ зменшить вразливість економіки України
Яків Смолій
«Укладення нової програми з МВФ зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на світових ринках, в часи пікових виплат за державним боргом», – визнає посадовець.
Україна ставить довіру донорів під загрозу, і це терміново треба виправити зазначає Сергій Фурса.
«Довіра – це найдорожче, що є в світі фінансів. Тих фінансів, які в Україні починають співати навіть не романси, а «частушки». У підсумку, ми входимо в світову фінансову кризу, яка дуже боляче вдарить по економіці України, відштовхуючи нашого ключового партнера (МВФ – ред.). І якщо терміново не зробити ревізію цієї політики, то удар від кризи буде сильнішим в кілька разів», – попереджає Фурса.
Водночас прем’єр Денис Шмигаль днями пообіцяв, що Україна виконає решту умов, висунутих МВФ, у найближчі тижні.
Дерегуляція
Криза – це час для щонайшвидшого збільшення економічних свобод в Україні; це головний крок, який треба зробити для зміцнення національної економіки в умовах кризи. На цьому наполягає в коментарі Радіо Свобода віцепрезидент УСПП, викладач Kyiv-Mohyla Business School Валерій Пекар.
Потрібно терміново збільшити економічну свободу. Без цього економіка здохне» під час глобальної кризи!
Валерій Пекар
«Для того, щоб вийти з мінімальними втратами, потрібно терміново збільшити економічну свободу. Без цього економіка здохне» під час глобальної кризи! Терміново потрібні податкові канікули, мораторій на перевірки бізнесу, земельна реформа та реформа трудового законодавства, загалом спрощення податкової системи і запровадження податку на виведений капітал, який стимулюватиме економічне відновлення», – радить Валерій Пекар українському уряду.
Запас міцності
Більшість експертів, чиї думки зібрало Радіо Свобода, визнають: нині Україна у значно кращому стані, ніж була напередодні криз 2008 та 2013 років. Зокрема, з цього починає свою статтю про кризу-2020 президент «Центру антикризових досліджень» Ярослав Жаліло.