Знаєш, я вчора їхав до художньої школи з нашою новенькою, Оксаною.
- Справді? І як – розмовляли?
- Так вона виявилась дуже приємною дівчиною. Розповідала про себе. Виявляється, вона теж записана(дієприкм.) до моєї художки, з дитинства малює.
- А у класі здається такою наляканою (дієприкм.) дівчиною!
- Вона була змушена (дієприкм.) переїхати. У попередній школі залишилися її близькі друзі, до того ж вона ще не пристосована (дієприкм.) до життя у великому місті.
- Зрозуміло. Може, запросимо її піти на обід з нами? Розповімо, де в нас що розташоване(дієприкм.)?
- Думаю, це правильно. Важко зрозуміти, з чого людина зроблена(дієприкм.), якщо не поспілкуєшся з нею.
- Згоден, мій надійний, зрозумілий (дієприкм.), перевірений (дієприкм.), друже! Ходімо!
Складіть невелику розповідь (5-8 реченнь), використавши відокремлені члени речення (дієприкметниковий, дієприслівниковий зворот, одиничний прислівник)
Паша та Аліна вирішили підти на концерт,
вони й не здогадувались наскільки цікавий буде їх відпочинок.
Йдучи до концерту вони побачили таблицю на якій було написано:"квитків немає!".Вони по адміністрацію пропустити їх.
І все ж таки пропустили їх без квитків,взявши з них гроші.
Пройдучи трохи далі по коридору вони,побачивши талановиту зірку бідбігли до неї,щоб привітатися.
Зірка,кажучи,що буде зараз співати посміхалася Паші та Аліні.
Зайнявши свої місця,Паша та Аліна стали уважно дивитися концерт,поглядуючи одне на одного.
