Займенники поділяються на дев'ять розрядів.
1. Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Всі особові займенники змінюються за відмінками й числами; займенник він змінюється і за родами.
2. Зворотним називається займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.
3. Присвійними називаються займенники, які вказують на приналежність предмета першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (його, її, їхній) чи будь-якій (свій) особі.Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її є незмінними.
4. Вказівними називаються займенники, які вказують на предмет (цей, сей, той), ознаку (такий), кількість (стільки). Займенники той (отой), цей (оцей), такий (отакий)змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінками.
5. Означальними називаються займенники, які вказують на узагальнену ознаку: всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), кожний (кожен), інший, сам, самий. Вони змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.
6. Питальними називаються займенники, які містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (який? чий? котрий?), кількість (скільки?). Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками, який, чий, котрий - за родами, числами і відмінками, як прикметники.
7. Відносними називаються займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без питання.
8. Неозначеними називаються займенники, які вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість: дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий і под. Вони утворюються від питальних додаванням часток казна-, хтозна-, будь-, -небудь, аби-, де-, -сь.
Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені.
З частками казна-, хтозна-, будь-, -небудь займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь - разом: казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь; абиякий, дещо, хтось. Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби з ким, будь для кого, хтозна в чому.
9. Заперечними називаються займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості: ніхто, ніщо, ніякий нічий, ніскільки. Заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені за до частки ні. З часткою ні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до кого, ні для кого, ні в якому і ін.
План.
1. Найстаріший вовк – Сіроманець.
2. Пригода біля озера.
3. Чепіжний у воді.
4. Великий вертоліт з області.
5. Сашко не пішов до школи.
6. Зустріч із Сіроманцем.
7. Нове житло вовка.
8. Чепіжний риє яму.
9. Тривожні дні друзів.
10. Сашко дізнається про сліпоту вовка.
11. Сіроманець у пастці.
12. Сміливий Сашко рятує вовка.
13. Втеча Сіроманця.
14. Розмова із вчителькою.
15. Сашко та Галя у лісі.
16. Прихисток на полігоні для Сіроманця.
17. Люта зима.
18. Знесилений вовк.
19. Льотчики знайшли Сіроманця.
20. Сіроманець серед людей.
21. Вовк рятує Андрійка.
22. Неспокій вовка.
23. Розмова Сашка з Чепіжним.
24. Сіроманець повернувся!
25. Дорога до лікарні.
26. Сашко у лікарні.
27. Собаки та вовчий інстинкт.
28. Пропав Сіроманець.
29. Сон вовка.
32. Знову зустріч зі Сашком.
Пише вам ваша учениця , Вікторія.Я дякую вам за те що ви навчили всього що вміли самі.Я коли вас споминаю то мені на душі стає сумно. Я б хотіла повернутися в той час коли ви нас вчили . Я думаю що ви за нашим класом теж сумуєте.Я бажаю вам щастя , здоров*я щоб усе що ви хочете збувалося!