Для вирощування пшениці можна використовувати велику кількість сортів: Лада Одеська, Миронівська 65, Українка Полтавська і так далі. Кожна може відрізнятися певними біологічними смаковими та господарськими властивостями. Термін посіву може змінюватися залежно від біологічних якостей сорту. Але найоптимальнішим варіантом буде 10 - двадцятим вересня. На неродючому грунті, краще починати засівши на початку оптимального періоду, а на плодовитого - в кінці. Це до пшениці не переросли до зимового періоду і небилиці зіпсовані злаковими мухами. Вирощувати пшеницю можна нормою в 400-500 зерен на один квадратний метр. Це забезпечить вам сходження стебел в кількості від 550 до 700 на квадратний метр. Під час пізнього посіву можна збільшити кількість зерен на одиницю площі на 10 - 15%. Всі зерна потрібно висівати в землю на глибину від 3 до 5ти см. Обов'язково накочувати поле після посіву. Якщо висаджування розпочато в більш пізні терміни, потрібно садити зерна на меншу глибину, ніж в оптимальний час посіву б висадки - порядковий з міжряддями завширшки 15 см, з використанням технологічної колії (за умови, що ви використовуєте інтенсивні методи вирощування). Якщо ви вирішили зайнятися вирощуванням пшениці - висадити і зібрати її мало. Потрібно ще доглядати за нею в період зростання. Використовувати на ній азотні добрива, а також забезпечити врожай захистом від шкідників і бур'янів. Збирати врожай можна при повної зрілості пшениці та показника вологості від 14 до 17%.
Влітку берізки були гарними, тріпотіли зеленим листям, кожен прохожий дивувався красою цих дивовижних дерев. Але зараз прийшла осінь і змінили колір листочків берізки. Зараз вони не зелені, на деревцях з'являються червоні, жовті та коричневі фарби. Та й досі берези приголомшливо виглядають. Іноді, коли сумно, що скоро прийдеться розпрощатися зі своїми різнокольоровими листочками і зустрітися з зимніми холодами вони шепочуть шось ставку. А він у відповідь грає хвилями. Можна навіть здогадатися про що розмовляють вони. Та ось одного разу пробігав хлопчина біля берізок. І надряпав на стовбурі слова" тут був Микола" І потім подивився, помилувався своїм "шедевром" і побіг далі. Здавалося, нічого особливого, але бідна берізка почала плакати. Її було поранено. Подруги підтримували цю березу, але же не можна було нічого виправити, ці слова були вже написані. Тож бідній березі довелося страждати, хоч як ставок і інші берізки її не підтримували. Згодом, береза видужала і все було добре, а ось хлопчик, що нахабно скалічив деревце знову прийшов нв трй самий луг, забувши що зробив. Підійшовши до тієї самої берізки він побачив напис і згадав, що то зробив він. Иикола підійшов до берези, приклав руку і сказав " Вибач мене будь ласка , березо, я тоді був ще малий і не знав наскільки так я поранив тебе!" Берізка, почувши настільки щирі слова хлопця пробачила його. Та все одно запис залишився на стовбурі і кожного разу, коди береза дивилася на нього вона згалувалп черещ які стражлання довелося їй пройти.
