Дієприслівникові звороти
Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло злотом глибоку долину, зазеленило трави, десь курився синій димок од ватри, з-за Ігриця оксамитовим гулом котився грім.
На камені, верхи, сидів "той", щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру.
Нетерплячка стука йому до голови, за горло хапає неспокій — і, стрепенувшись раптом, він з криком, улюлюканням й зойком кида собою у полонину, щоб серед гвалту вівчарок дико ревучим клубком зламати тишу, розбити ніч на скалки, як камінь шибку.
Дієприкметникові звороти:
Упоравшись, лягав спузар біля Івана, весь чорний, пересичений димом, й блищав молодими зубами при вогні ватри.
Палагна поглядала на чоловіка — і в згоді вони разом згинали коліна, благаючи бога, щоб припустив до вечері ті душі, що їх ніхто не знає, що пропадом пропадають, бутанами побиті, дорогами покалічені, водами потоплені.
Її туге тіло, що не знало ще материнства, свобідно і гордо пливло в молодих травах царинки, таке рожеве і свіже, як позолочена хмара, переповнена теплим весняним дощем.
Кажуть, щоб досягти у житті успіху, треба бути старанним. Насправді, як я вже встиг зрозуміти, на успіх у житті діє багато факторів, а не лише сама старанність. Візьмемо, наприклад, Акакія Акакійовича з "Шинелі" М.Гоголя. Він був ду-у-же старанний, а чого він досяг у своєму житті? На нову шинель ледве спромігся грошенят назбирати.
Ні, звичайно, старанність потрібна в будь-якій справі. Мені завжди вдома кажуть: якщо щось робиш - роби старанно, щоб вийшло щось путнє. Я й намагаюся, але не завжди виходить. Я думаю, що багато залежить від уподобань, можливостей, схильностей самої людини. Ну справді: один годинами сидить за інструментом, розучуючи якусь п"єсу, старається, а другий, талановитий, сів - і блискуче її виконав, тільки-но глянувши в ноти. А дехто й взагалі, почувши якусь мелодію може її відтворити без жодних зусиль.
Отже, можна зробити висновок, що старання - це добре, але до нього потрібно мати ще й хист, любов і стремління робити саме цю справу.
Для людини це нормально, якщо більшу частину свого свідомого життя вона проводить у пошуках себе. Ми приходимо у цей світ, і наш мозок розвинений лише настільки, щоб їсти і спати, а всі наші потреби задовольняють наші близькі. Але ми зростаємо, і нам стає цього мало. Ми хочемо бути самостійними, самі вирішувати свою долю. Це й називається - досягти успіху у житті. Тут життя примушує нас вчитися, і виявляється, що це навчання супроводжуватиме нас на протязі довгих-довгих років. У декого навіть воно триває до останнього подиху.
У пошуку успіху ми рідко вдовольняємося тим ступенем свого розвитку, на який нас поставила наша природа. Ми зазвичай прагнемо більшого. Тому вдосконалюємося. Вдосконалюємо наші фізичні дані, займаючись спортом. Вдосконалюємо свій розум, читаючи підручники і інші книги. Наповнюємо свій внутрішній світ, подорожуючи, вивчаючи найкращі витвори мистецтва. Прагнемо самі щось створювати. Тобто, ми шукаємо себе, виявляємо свої здібності, творчі особливості. І якщо нам все це вдається, про нас скажуть, що ми досягли життєвого успіху.
