Кожна людина прагне щастя. У всіх нас у житті бували хвилини неймовірної радості, задоволення та піднесення, які ми ніколи не забудемо. І нам хочеться відчувати себе так завжди. Навіть вітаючи одне одного зі святами, ми обов’язково зичимо щастя.
Щастя – це внутрішній стан спокою, радості, піднесення та вдоволення собою. Люди відчувають його, коли знаходяться поруч з коханими, займаються улюбленою справою, отримують яскраві враження тощо. На мій погляд, щастя для кожного своє. Те, що приносить задоволення одному, залишає байдужим іншого. А значить, скільки у світі людей, стільки й в бути щасливими.
З огляду на це хочеться зазначити, що часто люди не дозволяють одне одному бути щасливим через те, що нав’язують своє розуміння його, не прислухаючись одне до одного. Наприклад, батьки одного мого друга обидва музиканти, закохані в музику. І вони змусили сина піти до музичної школи. Але сам він не любить грати, а захоплюється велоспортом, саме це заняття робить його щасливим. Та батьки чомусь цього не розуміють.
І отут я зрозумів, що мав на увазі великий український філософ Г.Сковорода – людина може тільки самостійно збудувати своє щастя, коли розбереться, у чому саме воно полягає. Ніхто інший не до у цьому, адже не може зазирнути тобі в душу. Тому не треба перекладати відповідальність за своє щастя на інших, в краще докласти зусиль, щоб досягти саме того, що хочеш ти. Бо ти і тільки ти – коваль свого щастя. Життя самого Сковороди - яскраве тому свідчення.
Як приклад можна згадати Наталку Полтавку з однойменної п’єси І.Котляревського. Дівчина була згодна принести себе у жертву заради матері, але це зробило її дуже нещасною. Коли ж повернувся її коханий Петро, лише її впевненість та рішучість змусила пана возного відступитися, а її матір – благословити їхній з Петром шлюб. Наталка завдяки своїй вдачі здобула своє щастя.
Тому я повністю згоден з думкою Г.Сковороди. Обставини у житті можуть бути різними, але завжди варто боротися за своє щастя. Бо тільки ти знаєш, у чому воно полягає.
- Як, на Вашу думку, легше за все знайти ключик до серця дівчини? - Що Ви маєте на увазі? - Ось конкретна ситуація: є одна дівчина, яка втратила довіру до людей. Вона мені дуже подобається, і я хотів би повернути їй радість спілкування. - Довіра повертається в процесі спілкування. Ви можете просто поговорити з нею відверто і щиро, сказати їй слова, які вона вже майже не сподівалася почути: ти дуже хороша, ти гарна, ти маєш чудовий голос (або ти чудово малюєш)... Найголовніше, щоб ці слова йшли від самого серця. - І тоді вона мені повірить? - Вона повірить, якщо відчує вашу щирість і бажання прийти на до - То ви вважаєте, що правильно і вчасно сказані слова можуть зробити чудеса? - Так, ваша розмова повинна бути чемною, ввічливою, задушевною, тактовною - і тоді до серця будь-кого з людей ви підберете ключик. - Мені дуже сподобалися ваші поради, я обов"язково ними скористуюся. Дякую вам. - Нехай щастить!
Слова, слова ... Сколько написано произведений, стихов, прозы о назначении слова в жизни человека, сколько мы говорим постоянно о роли слова в образовании, в науке, в культуре, в быту. И все же невозможно воспроизвести весь смысловой диапазон слова. Особенно, если говорить будем о чувствах, которые могут вызвать эти слова, о последствиях тех или иных событий, вызванных словом, о судьбе человека, нации, планеты ...
Задумываемся ли мы над тем, какую игру играют с нами слова редко. Еще в начальных классах мы изучали такие группы слов как синонимы, антонимы, паронимы, омонимы ... Наиболее интересными, на мой взгляд, выступают многозначные слова, которые несут богатое смысловую нагрузку!
Вот и сегодня тема нашего произведения «Краски украинского слова». Вроде простое слово «краски», а какой вместительный глубокий смысл можно в него вложить. Ведь словом можно поддержать, можно уничтожить, можно изувечить всю жизнь, а можно сделать человека счастливее. Такое оно обычно-необычный слово. Его красочные оттенки воспроизводят внутренний мир человека, показывая его отношение к окружающему обществу, к окружающему миру, к природе. Я не хочу писать сочинение, в котором будут дежурные фразы, цитаты известных поэтов, художников. Себе целью ставлю воссоздать общественное значение красочности украинского слова, слова вообще ...
В наше время больно возникает вопрос информационной войны. И снова именно слово становится основным инструментом! Именно с его поднимают народные массы, пытаются противопоставить нацию против нации, соседа против соседа, отца против сына. Это, возможно, даже страшнее война, чем орудийная. Слово действует постепенно, незаметно, но точит как вода камень, и сам не замечаешь, как поддаешься его влиянию.
Самое сложное, думаю, это подобрать правильно слова, построить фразы, которые смогут доказать ту или иную мысль. А самое главное - надо знать смысловые оттенки слов, именно грамотное их использование может тому или иному человеку стать личностью, даже сделать карьеру или стать на ноги, найти свое место в обществе.
Лишь несколькими красочными словами можно нарисовать замечательный сад или море, можно признаться в любви и сделать человека счастливым, можно наносить бесконечного боли и сожаления ...
Что же выбирает современник? К сожалению, многие разучились использовать слова с добрыми намерениями. На улицах, на телевидении - везде только и слышишь дискуссии, ссоры. И это дует больно. Если бы люди как можно чаще говорили друг другу комплименты, приятные слова, доброжелательные поздравления, в мире было бы меньше недоразумений, меньше споров и ... войн, а мир стал бы намного счастливее.
Давайте использовать только хорошие, вежливые, откровенные слова и мир вернется к нам своим мирным красочным лицом.
Кожна людина прагне щастя. У всіх нас у житті бували хвилини неймовірної радості, задоволення та піднесення, які ми ніколи не забудемо. І нам хочеться відчувати себе так завжди. Навіть вітаючи одне одного зі святами, ми обов’язково зичимо щастя.
Щастя – це внутрішній стан спокою, радості, піднесення та вдоволення собою. Люди відчувають його, коли знаходяться поруч з коханими, займаються улюбленою справою, отримують яскраві враження тощо. На мій погляд, щастя для кожного своє. Те, що приносить задоволення одному, залишає байдужим іншого. А значить, скільки у світі людей, стільки й в бути щасливими.
З огляду на це хочеться зазначити, що часто люди не дозволяють одне одному бути щасливим через те, що нав’язують своє розуміння його, не прислухаючись одне до одного. Наприклад, батьки одного мого друга обидва музиканти, закохані в музику. І вони змусили сина піти до музичної школи. Але сам він не любить грати, а захоплюється велоспортом, саме це заняття робить його щасливим. Та батьки чомусь цього не розуміють.
І отут я зрозумів, що мав на увазі великий український філософ Г.Сковорода – людина може тільки самостійно збудувати своє щастя, коли розбереться, у чому саме воно полягає. Ніхто інший не до у цьому, адже не може зазирнути тобі в душу. Тому не треба перекладати відповідальність за своє щастя на інших, в краще докласти зусиль, щоб досягти саме того, що хочеш ти. Бо ти і тільки ти – коваль свого щастя. Життя самого Сковороди - яскраве тому свідчення.
Як приклад можна згадати Наталку Полтавку з однойменної п’єси І.Котляревського. Дівчина була згодна принести себе у жертву заради матері, але це зробило її дуже нещасною. Коли ж повернувся її коханий Петро, лише її впевненість та рішучість змусила пана возного відступитися, а її матір – благословити їхній з Петром шлюб. Наталка завдяки своїй вдачі здобула своє щастя.
Тому я повністю згоден з думкою Г.Сковороди. Обставини у житті можуть бути різними, але завжди варто боротися за своє щастя. Бо тільки ти знаєш, у чому воно полягає.