-Привіт! -Привіт!Як справи,як провела свої зимові канікули? -О,дуже цікаво та весело!Бо я їздила до Черкас,де я зустрілася зі своїми друзями. -А що ви там робили?Що цікавого було? -Вони провели екскурсію по місту.Так як я дуже люблю театри та музеї,то ми зайшли до лялькового театру та дивилися виставу "Два леви". -А була у парку Перемоги?Чи у парку Долина Роз?Я колись там був у дитинстві,ще з батьками їздили туди. -Так,так!Ми там були,там дуже-дуже гарно!Також,там дуже багато пам`ятників,наприклад пам`ятник варенику. -Я хочу теж коли небудь туди поїхати,але нажаль немає часу.. -А в мене ідея,а давай навесні туди поїдемо? -А я згоден!Буде дуже весело!
Якщо би з мови зникли прикметники, не існувало б таких творів, як етюд, адже справжній опис природи без прикметників неможливий. Слова б не набували барв, емоцій та почуттів. Фактично прикметник - це опис слова, і якби його не стало, текст був би манірним набором слів, з яких виходить речення. Такі твори, як "Лось" Євгена Гуцала набули б сірих тонів, адже такі оповідання, як правило, є багато яскравих прикметників. Вірші і не були б віршами, адже поезія без опису не може існувати. Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
