Патріот України, як на мене, це людина сучасна: обізнаність у сучасній культурній та політичній ситуації дає змогу орієнтуватися в житті суспільства і давати реальну користь більше, ніж орієнтація на минуле. Але патріот неможливий без знання історій своєї країни, і не тільки. Якимось чином треба навчитися це поєднувати. А ніхто ж і не казав, що бути по-справжньому корисним власній країні легко. А ще я постійно думаю про те, що в суспільстві є певний стереотип: патріот — обов'язково або військовий, або письменник, або громадський діяч. Насправді, не потрібно ставати на шлях соціальної діяльності для того, щоб сміливо називатися патріотом своєї країни: професійні лікар, вчитель, актор можуть бути і часто є набагато відданішими та освіченішими людьми, ніж люди політики. Зрештою, варто займатися тим, до чого лежить серце, а не тим, де є можливість гучно і красиво говорити. Щодо слів — я не знаю, чи так вже потрібні гучні заяви, якась дрібна пропаганда серед знайомих. Власне, чи не достатньо бути чесною, розумною людиною, порядно поводитися з іншими, бути фахівцем і вболівати за свою країну своїми справами, а не словами? Напевно, це надто складно для багатьох? Однозначно складніше, ніж говорити і говорити.
Патріот України, як на мене, це людина сучасна: обізнаність у сучасній культурній та політичній ситуації дає змогу орієнтуватися в житті суспільства і давати реальну користь більше, ніж орієнтація на минуле. Але патріот неможливий без знання історій своєї країни, і не тільки. Якимось чином треба навчитися це поєднувати. А ніхто ж і не казав, що бути по-справжньому корисним власній країні легко. А ще я постійно думаю про те, що в суспільстві є певний стереотип: патріот — обов'язково або військовий, або письменник, або громадський діяч. Насправді, не потрібно ставати на шлях соціальної діяльності для того, щоб сміливо називатися патріотом своєї країни: професійні лікар, вчитель, актор можуть бути і часто є набагато відданішими та освіченішими людьми, ніж люди політики. Зрештою, варто займатися тим, до чого лежить серце, а не тим, де є можливість гучно і красиво говорити. Щодо слів — я не знаю, чи так вже потрібні гучні заяви, якась дрібна пропаганда серед знайомих. Власне, чи не достатньо бути чесною, розумною людиною, порядно поводитися з іншими, бути фахівцем і вболівати за свою країну своїми справами, а не словами? Напевно, це надто складно для багатьох? Однозначно складніше, ніж говорити і говорити.
Р - веселки, веселок
Д- веселці, веселкам
З - веселку, веселки
О - веселкою, веселками
М- (на) веселці, веселках
К.в - веселко! веселки!