Переді мною – чарівна вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми ніжними руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
Вірш „Майбутнє країни - у мріях дитини” Майбутнє країни ятрить мою душуБо серденько рветься від жалю й туги,Тому про свободу я думати мушуПро те, як країну тягти із біди.Для того усій українській громадіПодумати треба про чесність свою,Про те, щоб не тільки брати з держави,А їй помагать попри всяку біду.Я бачу майбутнє в нашій сумлінностіУ сплаті податків в країні своїй,Щоб воїни наші одержали в дійсностіІ зборю, і одяг для здійснення мрій.Бо саме вони, наші славні героїВиносять у серці надію єдину:Вигнати вбивць із землі дорогоїЙ вернутися в любу свою родину.Якщо, підприємцю, ти любиш країну-Сплачуй податки в державну казнуЩоб мати твоя і дівча-сиротинаМогли у достатку долати журбу.А мрія моя - це квітуча країна,Це посмішки друзів і рідних моїхЦе радість і мир, і навчання спокійне,Це ласка Господня для усіх живих.
основа - настінн