Як усе те давно було... І чи взагалі було?
Швидко ж забувається тяжке і страшне пережите людиною! А от широке пшеничне поле, витолочене танками, грузовиками та самоходами, обняте жахною загравою на якому молодий лейтенант Максим Дробот із снайперською гвинтівкою в руках задихався повітрям, отруєним від вибухів мін та снарядів, мабуть ніколи не забудеться. І от у цей час Максим побачив на дозрілому, незжатому полі три довгі колоски пшениці, що вирізнялися з-над усіх. Міцні, заярілі вони височіли над ланом, пружно тяглися колючим вусами до сонця... Вогонь підбирався все ближче й ближче, полохливі язики полум'я то здіймались з повітря, то падали ниць, розвихрюючись, випалюючи довкола усе до чорного тла. А колоски стояли!
Р.s: вибачте, якщо щось не так
ответ:
сказки учат как правильно жить где и как и у кого искать выход в жизненных ситуациях и тд тп а вообще они интересные и поучительные.
для чего нужны нам сказки?
что в них ищет человек?
может быть, добро и ласку.
может быть, вчерашний снег.
в сказке радость побеждает,
сказка учит нас любить.
в сказке звери оживают,
начинают говорить.
в сказке все бывает честно:
и начало, и конец.
смелый принц ведет принцессу
непременно под венец.
белоснежка и русалка,
старый карлик, добрый гном –
покидать нам сказку жалко,
как уютный милый дом.
прочитайте сказки детям!
научите их любить.
может быть, на этом свете
станет легче людям жить.
