Хай посуд я ще маю перемить,
Хай маму жде із тістом діжка пікна,
А тата двір усе ж цінуймо мить,
Що дощенятком зазирає у вікна.
Такс начнем розбирать речення:
Я ( підмет ), маю і перемить (присудки) хай (обставина (як?)хай), посуд ( додаток), діжка (підмет), жде (присудок), хай (обставина), маму (додаток), тістом (додаток), цінуймо (присудок) двір (додаток), тата (додаток), усе ж (обставина), мить (додаток), зазирає ( присудок), у вікна (обставина), дощенятком (додаток)
Якщо не знаєш як підкреслювати ось:
Підмет - однією рискою ___
Присудок - двома ===
Додаток - штрихпунктиром _ _ _ _
Обставина - рисочка, крапочка._._._._.
Надіюсь хоч якось до )).
Одного разу спекотним літнім днем я на прохання сусідки гуляла з її мамою, бабою Варею. На вулиці стояла спекотна погода, літнє сонце світило дуже яскраво і гріло всіх своїми м'якими променями. Майже неможливо було знайти прохолодний тінь, щоб сховатися від спеки. Баба Варя, будучи старою жінкою, швидко втомилася і захотіла пити. Я, вирішивши не мучити бабусю підйомом по сходах, залишила її сидіти на лавці біля будинку, а сама побігла всередину, щоб взяти пляшечку води. Намагаючись робити все швидко, тому що бабусі може стати погано, я вискочила з під'їзду з пляшкою освіжаючою вологи в руках і побачила, що мої побоювання справдилися: бабі Варі і справді стало дуже погано. Щоб дійти до її лави, мені потрібно було перейти дорогу. І я вже збиралася це зробити, як раптом побачила величезний вантажівка, який мчав по дорозі, поспішаючи доставити продукти в магазин. Недовго думаючи, я вирішила, що старенька може не витримати стільки часу, і побігла по дорозі, мало не влучивши під колеса ... Після того, як про це дізналися, мене почали ру
Объяснение:
