Я полюбляю гуляти лісом. Там так затишно, прекрасно. А скільки несподіванок зустрічає тебе на кожному кроці!
Одного разу я помітила між гілками дерева руденьку красуню-білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, боялася людини.
гаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світлішими. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а на кінчику його хутро було білим, наче хто вмочив у сметану. Гострі вушка із китичками кумедно здригалися від кожного різкого руху білочки. А маленькі оченята, наче дві горошинки, з довірою дивилися на мене.
Руденька (так я назвала білочку) швидко звикла до моєї присутності. Обережно спустилася на землю і похапцем взяла з моїх рук горішки. Обхопивши їх лапками, хутенько почала із задоволенням їсти.
Коли є час, я поспішаю до лісу, до своєї доброї знайомої білочки.
Вжити заходів, -, заслуговувати уваги, за таких обставин, у процесі аналізу подій, завідувач кафедри, навчальний відділ, за власною ініціативою, неуспішні студенти(студенти, які відстають в навчанні), порівнювати факти, чинний закон, наступні питання.
11А - суто підрядні зв'язки(сполучники/сполучні слова підрядності що, який) 11Б - лише сурядний зв'язок (сполучник сурядності але), 11В - безсполучниковий та підрядний зв'язки (сполучне слово підрядності хто), 11Г - сурядний(сполучник сурядності та) та підрядний зв'язки(сполучне слово підрядності чому) Відповідь: 11 - Г 12А - тільки сполучниковий зв'язок (який) 12Б - і сполучниковий (що, щоб), і безсполучниковий (...перед татарами; татарки...) 12В - тільки сполучниковий (і) 12Г - тільки сполучниковий (наче) Відповідь: 12Б Відповіді: 11Г, 12Б
Одного разу я помітила між гілками дерева руденьку красуню-білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, боялася людини.
гаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світлішими. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а на кінчику його хутро було білим, наче хто вмочив у сметану. Гострі вушка із китичками кумедно здригалися від кожного різкого руху білочки. А маленькі оченята, наче дві горошинки, з довірою дивилися на мене.
Руденька (так я назвала білочку) швидко звикла до моєї присутності. Обережно спустилася на землю і похапцем взяла з моїх рук горішки. Обхопивши їх лапками, хутенько почала із задоволенням їсти.
Коли є час, я поспішаю до лісу, до своєї доброї знайомої білочки.