Добродій Іванишин ! , брат Михайло ! , добродійко Тетяно ! , друже Олег ! , товарише Віталій ! , стороже Василенко ! , пане Ковалишин ! , Наталіє Дмитрівно ! , Петро Васильович ! , Катерино Петрівна ! , пані Надіє ! , пан Іванців, колега Михайло, Ілля Сорока, добродій Чиже ! , пане Стебленко ! , Іване Хомич ! , друже Клименко ! , добродійко Сорока ! , студенте Петренко ! , друже Грице ! , пані Ковальова ! , товарише Ткачук ! , лікаре Ігнатенко ! , добродій Бобров ! , колего Лисюк ! , сестре Оленко ! , Ганно Михайлівна ! , Соломіє Дмитрівна ! , Іллє Тимофійович ! .
На картині "Сніданок" ми і бачимо куточок стола, на якому розташувалась нехитра їжа: буханець житнього хліба з відрізаним окрайцем, миска з чищеною вареною картоплею, тарілка з огірками та редискою. Розмальований керамічний глечик з традиційними квітами, поруч кухоль з ложкою. На другому плані — скляна банка з темно-червоними півоніями.
Все так просто і начебто безпосередньо. Але дивишся на картину і на серці тепліє. Відчуваєш себе як у бабусі в селі, коли прокинешся уранці, вийдеш в літню кухню, а там на столі — майже такий сніданок, що бабуся залишила, коли пішла виганяти корову.
І починаєш відчувати чудовий запашистий дух свіжого хліба, який художниця розташувала на першому плані тому, мабуть, що хліб — найважливіша річ для селянина. І знаєш майже напевно, що глечик теплий, бо в ньому свіже ранкове молоко. А в кухлі, звичайно, мед...
Майстерність художниці полягає саме в тому, що вона в такі прості речі вдихнула стільки поезії, тепла і любові до рідного краю і до простого селянського життя, стільки поваги до великої праці хлібороба. Не можна не побачити ще й прагнення до краси, бо саме тому на столі майже поруч з хлібом стоять розкішні темно-червові півонії...