напиши самое первое предложение рассказа какое ты слышала
Не задумывались ли Вы о том, когда люди начали создавать букеты из цветов? На сегодняшний день это настолько естественный и незаменимый атрибут любого праздника, что даже трудно поверить в то, что первый букет появился в Европе всего лишь в XIV веке. А в Древней Греции, Риме, да и на Руси, букетов не было. В качестве украшения и подарка плелись венки из цветов.
Само слово "букет" происходит от французского языка и дословно означает "красиво собранная группа цветов". Древние индусы полагали, что цветы появились на Земле не для красоты и аромата, а для того, чтобы одаривать ими близких людей. Дарить любимым цветы, выращенные не в собственном саду, считалось не этично и не эстетично. Благодаря этому правилу Земля становилась прекраснее, а люди - счастливее.
Цветы не только украшают нашу жизнь, облагораживая ее и лаская взор, но и дарят людям радость и умиротворение, делают нас мягче и добрее.
В Индии в наше время существует традиция надевать на шею почетному гостю гирлянды из цветов.
А вот в форме букета, как украшения, букет появился в Европе в XIV веке, а в Японии намного раньше. Поначалу составители букетов не сильно утруждали себя составлением композиции и прочими "мелочами", а просто ставили цветы в вазу.
Первыми начали создавать правила, по которым составлялись букеты цветов законодатели мировой моды и ценители прекрасного - изысканные французы. Эти правила гласили, что необходимо отсекать венчики от стеблей, накалывать их на проволоку с различными кружевцами и поливать благовонными маслами. Кроме того, строго-настрого запрещалось использовать в создании букетов желтые цветы, поскольку они являлись символом разлуки, измены или ненависти.
Букеты составлялись так: цветы плотно укладывались один к другому, а в центр подбирались головки одного цвета, а по кругу уже располагали цветы другой окраски. Затем букет обрамлялся в накрахмаленные кружева или вставлялся в фарфоровый футляр, который был подобен тарелке с ручкой внизу.
Постепенно "искусство составления букетов" перешло в Англию, а затем стало распространяться и дальше. Однако от таких правил как отсекание стеблей и накалывания венчиков на проволоку, цветоводы отказались только в 1900 году. Кружевные ленты были заменены естественными листьями и стеблями.
Богатые люди облюбовали пышные, большие, красочные букеты цветов, которые ставились в дорогие вазы. Обычай дарить цветы прочно вошел в жизнь общества. В XIX веке сформировались такие стили подарочных букетов, как "Виктория", "Помпадур", "Бидермеер". В них использовали контрастные сочетания ярких цветов, сочную зелень. В конце XIX - начале XX веков букеты становятся более спокойными, утонченными и изысканными. Приходят все новые формы и составления букетов.
складносурядні речення зі сполучниками:
єднальними (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно): і, й, та (в значенні і), ні-ні, ані-ані.
протиставними (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше): а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.
розділовими (означають одне явище, яке протиставляється іншому): або, чи, хоч, то то, чи чи, хоч хоч, або або.
прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. кома перед сполучниками і або та (в значенні і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень: за селом знов шелестіли хліба й пахло полином (а. головко). вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.
якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире: розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.
складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.
складнопідрядне речення складається з головного і підрядного.
головним називається незалежне, пояснюване речення, а підрядним — залежне, пояснююче. підрядне речення відповідає на питання.
святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (о. гончар). головне речення — святковим здається вечір, підрядне — коли тобі добре попрацювалося вдень. підрядне речення пояснює головне і відповідає на питання за якої умови?
види підрядних речень
підрядне речення поєднується з головним такими способами:
1. сполучниками підрядності: що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін.
як добре знати, що тебе веде твій власний (л. первомайський). якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (о. довженко). сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (і. нечуй-левицький). сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.
2. сполучними словами, якими є відносні займенники хто, що, який, чий, котрий у всіх відмінках та прислівниками де, коли, куди, звідки, як та ін.
там, де сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (м. коцюбинський). як парость виноградної лози, плекайте мову (м. рильський).
сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово де — обставина місця; у другому як — обставина способу дії).
головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:
тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (леся українка). тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (м. рильський).
підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.
підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:
щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (і. цюпа). у села, де немає молоді, немає майбутнього (м. іщенко). поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (п. тичина).
