Відповідь: Який вчинок можна вважати героїчним
Пояснення: Вчинки в кожної людини різні. Кожного дня люди роблять різні вчинки, часто добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними.
Наприклад, перевести стареньку бабусю, або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним?
На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій.
Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями.
Зараз , в час пандемії ковіду, нашими героями стали медики, які добу , дві, три, а , іноді , навіть тиждень, знаходяться на ногах біля важкохворих людей. Вони вдень та вночі віддають всіх себе для хворих , щоб вони одужали та мали можливість жити.
Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось.
Герої – це люди, які творять добро і заслуговують поваги. Є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в тіні. Наприклад сотні і тисячі солдат, що несуть чи несли цілодобово службу в зоні ООС, захищаючі кордони нашої незалежної держави від російського окупанта.
Відповідь:
Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко, І вітру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди летиш, Моїх поривів птице рання?
Ще по ярах лежить світання, Як неба вистояна тиш. Шумлять тополі-сторожі, Але тобі нема межі, Де кличуть сонце урочисті
Бори в зеленому намисті. Ми ще зустрінемось колись, А зараз мчи, моя крилата, На схід, над Каспієм горбатим, Як над минулим, зупинись.
Тут жив співець. Огні заграв Йому ще снилися крізь муку, У серці він носив розлуку І на Украйну позирав. Серед оновлених полів
Спинися, райдужна, далека. Тут шлях лежав і мліла спека. Тут він за всіх переболів.
На дорогі його сліди Дощами спражними спади!
Пояснення:
