Я вважаю, що майбутнє мого міста залежить і від мене також.Для початку мені потрібно взяти в звичку те , що не потрібно смітити на вулицях , слідкувати за чистотою . Не кожна людина може заявити про те , що моє місто для мене важливе . Та я заявляю , я готова на все , щоб моє місто залишалося гарним і розквітало . Я хочу , щоб люди приїзджали сюди , і дивилися на моє гарне містечко , щоб я могла пишатися ним. Часто буває таке , що мені не хочеться навіть на вулицю виходити . Я бачу , як люди забувають традиції , звичаї , як забруднюють нашу мову . Мені здається , що для того , щоб наше місто розквітало для початку потрібно зберегти традиції , нашу рідну мову. Майбутнє мого міста залежить і від мене. Хоч я не можу за всіма слідкувати , щоб слідкували за традиціями , мовою , та я вважаю спочатку я маю зробити все те , що в моїх можливостях для свого міста
Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що? Іменники змінюються за: ⇒ Числами: - однина: тварина, завод; - множина: тварини, заводи. ⇒ Відмінками: Н. тварина тварини Р. тварини тварин Д. тварині тваринам З. тварину тварин О. твариною тваринами М. на тварині на тваринах Кл. тварино тварини синоніми; чоловік – чоловік, друг – товариш, вітчизна – батьківщина. антоніми; війна - мир, ранок - вечір,день-ніч
Підметом (Корова (хто?) Пасеться на лугу)2) присудок (Я роблю (що?) Домашнє завдання)3) Обставиною (Я сьогодні ночую (де?) У подруги)4) Доповненням. (Маша до мені (з чим?) Із завданням) Я роблю домашне завдання я -пiдмет роблю- присудок
