-Добрий день,Машо! -Добрий,Темофію. -Які новини? -У нас канікули скоро весняні. -Невже?Ура відпочинок,поїздки! -Ти кудись їдеш відпочивати? -Так на море. -А яке? -На Чорне море.Я там у позаминулому році був.А ти що робити будеш? -А я поїду до бабусі у село,до по господарці,на городі у дворі. -Зрозуміло і наскільки? -На все канікули.Там у мене є багато друзів з якими я буду гуляти після працьовитого дня. -А я буду весь час ніжитися на сонечку. -Незабувай заходити у тінь,бо в голову напече. -Нічого не напече. -Ой,Темофію мене кличуть збиратися,я ,мабуть,піду. -Ну вдачно тобі з'їздити,Машо. -І тобі.Бувай. -Бувай.
Мати репутацію симпатичної людини, відчувати любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе - законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Щойно сказаним ми зовсім не маємо наміру підвести читача до висновку, що слід прагнути подобатися кожному і так само любити всіх і вся. Це було б неправильно, та такого й не може бути. Хочемо, щоб кожен, хто читатиме книжку, добре запам'ятав ці слова.Абсолютно однакових людей не буває. Так само як немає людей цілком хороших або цілком поганих. У різних ситуаціях за різних обставин одна й та сама людина веде себе неоднаково. Люди різняться багатьма властивостями, у них різний досвід, риси характеру, вдача, у кожного індивідуальна і шкала позитивних якостей, які він визнає і відповідно до яких себе поводить. Можливо, ви зітхнете: все це, мовляв, прекрасно, але є чимало людей, які так не схожі між собою, а проте подобаються всім. І, нарешті, ви й самі намагались якось поліпшити себе, щоб усім подобатись, але з цього нічого не вийшло. Отже, прагнення подобатися іншим має кілька своїх "але". Справа в тому, що в кожної людини своя вимога до "масштабу" популярності. Ті, кого не люблять одні, можуть бути улюбленцями інших. І, врешті-решт, прихильність можна за певних обставин дуже швидко втратити (наприклад, тоді, коли хтось поведе себе щодо іншого не так, як той сподівався) або, навпаки, здобути (знову ж таки несподіваним добрим вчинком). А потім є люди, яких взагалі усі недолюблюють. Звичайно, для людини набагато краще, коли до її інших позитивних якостей додається ще й авторитет. Проте не слід прагнути до нього скрізь і завжди. Так, чого доброго, можна стати й смішним. До того ж у кожного з нас, певна річ, є що в собі виправляти. Адже саме від вас великою мірою залежить те, як до вас ставляться інші. Подумайте, чи не занадто ви егоїстичні, заздрісні, недовірливі, марнославні, легковажні, нешляхетні, малонадійні, чи нема у вас ще якихось негативних якостей.
Зрада. Перехід на бік ворога; порушення вірності в коханні, дружбі; відмова від своїх переконань, поглядів тощо: зрада батьківщини, чорна зрада, обвинувачення в зраді. Зрадництво. Поведінка, вчинки зрадника. В тиші клацали затвори. Здавалося, ще мить – і вчиниться така ганьба зрадництва й мерзоти, що її не змити вже нічим повік (О.Довженко). Зрадливість, -вості, ор. -вістю. Властивість зрадливого. Думка про зрадливість похвали від ворога стає найблискучішою з його думок (В.Собко). Зрада-це коли підводиш людину, виказуєш її секрети, які вона довірила тобі. Або в часи війни, зрадою ще є перехід в армію ворога.зрада, яка б вона не була - перш за все відбувається на моральному, психологічному рівні. Людина, готовий змінити, завжди спочатку "посунуть" в мозку.
-Добрий,Темофію.
-Які новини?
-У нас канікули скоро весняні.
-Невже?Ура відпочинок,поїздки!
-Ти кудись їдеш відпочивати?
-Так на море.
-А яке?
-На Чорне море.Я там у позаминулому році був.А ти що робити будеш?
-А я поїду до бабусі у село,до по господарці,на городі у дворі.
-Зрозуміло і наскільки?
-На все канікули.Там у мене є багато друзів з якими я буду гуляти після працьовитого дня.
-А я буду весь час ніжитися на сонечку.
-Незабувай заходити у тінь,бо в голову напече.
-Нічого не напече.
-Ой,Темофію мене кличуть збиратися,я ,мабуть,піду.
-Ну вдачно тобі з'їздити,Машо.
-І тобі.Бувай.
-Бувай.