Любов і зрада в повісті Захар Беркут
Захар Беркут - твір, написаний Іван Франком про події 13 століття. Ці події відбуваються з жителями Тухольщини.
Головні герої цього твору - Захар Беркут, його син Максим та Мирослава - дочка боярина Тугара Вовка
Тугар Вовк прибув на Тухольщину, де князь Данило подарував йому землі
Мирослава та Максим закохались один у одного, та Тугар Вовк був проти їх стосунків. Боярин вступає у конфлікт з тухольцями, які звикли жити незалежно, тому громада проганяє його. Боярин з Мирославою їде до монголів, на бік яких перейшов ще під час битви на Калці.
Дізнаючись про зраду батька батьківщини, Мирослава перейшла й собі на бік тухольців і попросилася Захару Беркуту у дочки.
Згодом Тугар Вовк супроводжує монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з монголами Максим Беркут попадає в полон. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.
В кінці твору Захар Беркут, але й і монголи, Бурунда і Тугар Вовк померли, Мирослава і Максим були разом. Та після тих воєн і подій у тухольців й зокрема у Максима та Мирослави, почалась "щаслива доба." Всі негаразди переможено, а любов тільки розгорялась в серцях пари.
Журавель.
1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і гострим дзьобом, живе на лісових та степових болотах.
2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води.
3. Народний сюжетний танець, у якому танцюристи зображують журавлів.
Воля. 1. Одна із функцій людської психіки, яка полягає у владі над собою та керуванні своїми діями і вчинками. Сила волі – свідоме прагнення до здійснення, досягнення якоїсь мети. 2. Бажання, хотіння, вимога. 3. Свобода, незалежність на противагу неволі, рабству. 4. Право розпоряджатися чим-небудь на свій розсуд; влада. 5. (Історичне). Звільнення селян від кріпацтва.
Весна – це ясне блакитне небо, білі пухнасті хмаринки, що швидко пливуть по ньому, бо їх підганяє веселий весняний вітерець. Весна – це ранні квіти – проліски, фіалки, нарциси, кульбабки, молода зелена трава. Це дерева, по стовбурах яких з новою силою тече живильна волога, даруючи силу брунькам та квіточкам. Це тепло у повітрі, яке відчуваєш шкірою, це яскраве сонячне проміння, що будить усе навколо.
Після зимової тиші весна приносить із собою безліч радісних дзвінких звуків. Спочатку бринять об підвіконня краплі від танучих бурульок, шумлять весняні потоки, тріщить, ламаючись, крига на річці. Потім повітря наповнюють пісні птахів, що повернулися з теплих країв та починають будувати собі гніздечка. От уже й вітер не гуде серед голих віт дерев, а м’яко шумить новеньким молодим листям. А потім йде перший весняний дощ, рясний, щедрий, гримить перший грім.
А найпрекрасніше навесні – то квітучі дерева. Вони заквітають повсюди – в садах, у парках, лісах, на вулицях міста. Вони дуже красиві та мають солодкий приємний аромат. Здається, що потрапив у казку! А згодом квітки починають висихати, їхні пелюстки відриваються та падають додолу. І на їхньому місці починають вгадуватися майбутні фрукти – крихітні поки вишні, груші, яблука, персики. Буде чим поласувати літом!
Весна – то пора квітів. Найперше на чорній землі, ще крізь сніг, підіймають до сонця свою голівки проліски. Вони тендітні, проте такі сильні, що зуміли пробитися крізь товщу снігу. А в середині квітні настає пора нарцисів та тюльпанів. Особливо мені подобаються червоні, проте всі вони гарні по-своєму. Згодом у травні пишно розквітає бузок різних кольорів та півонії, а за ними – королева всіх квітів – троянда. У той час дерева та кущі вже стоять вбрані в яскраве зелене листя. І весна дарує нам у повній мірі свою яскраву та живу красу.