Скільки у собі історій несе наш стародавній Дніпро! З півночі багато тисяч років тому нас рушив величезний льодник. Він прорив собі русло і почав танути тільки 35000 років тому. Так з'явився на світ ще молодий красень наш Дніпро. Греки дали йому ім'я "Борисфен", що значить "той, що тече з півночі" Одного разу князі слов'янського племані полян Кий, Щек і Хорив разом з йї сестрою Либідь пливли Борисфеном, й один з них, досі не відомо хто, запропонував збодувати на правому березі Дніпра нове городище, яке назвали на честь старшого брата Кия. Після цього, Дніпро назвали Славутичем, що по старослов'янськи читається як "син слави". Дніпром нашу річку назвали готи - стародавні германці. Взагалі - то, вони його назвали словом "Данапр", а слов'яни переробили його назву на Дніпро ще до назви Славутич. Зараз використовують обидві назви: Дніпро - як географічна назва, Славутич як поетичне ім'я. Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.
Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них – Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець.
Живлення Дніпра – мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. На гідрологічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. На водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну. Пересічна річна витрата води поблизу Києва 1370 м3/с. Річний стік становить 53,5 км3. На протязі майже 2000 км Дніпро судноплавний. Каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з Західною Двіною – Березинською водною системою, з Німаном (Дніпровсько-Німанським каналом), з басейном Західного Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом. Велике значення має рибальство (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). Береги Дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. На річці розташовані міста – Смоленськ (Росія), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.
Екологічний стан у басейні Дніпра дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, пестицидами. Вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо скорочення викидів у Дніпро та його притоки.
Кожен звук має своє умовне позначення: голосний звук позначається кружечком "о" приголосний твердий звук позначають рисочкою "-" приголосний м`який звук позначають двома рисочками "=" Існує багато правил, що дозволяють визначати яким має бути звук у конкретному слові. Які саме слова вам потрібно проаналізувати??? Можу привести кілька прикладів, якщо не зрозумієте - питайте. Колосся [колосс`а] - о - о - = о 7 букв, 7 звуків, 3 склади Сьогодні [с`огодн`і] = о - о - = о 8 букв, 7 звуків, 3 склади Подвір`я [подв`ір`а] - о - = о = о 7 букв, 7 звуків, 3 складигодин тому Міжряддя [м`іжр`адд`а] = о - = о - = о 8 букв, 8 звуків, 3 склади Кладуть [кладут`] - - о - о = 7 букв, 6 звуків, 2 скдади (кла-дуть) Браття [братт`а] - - о - / = о 6 букв, 6 звуків, 2 склади (брат-тя) Маслюків [масл`ук`ів] - о - = о = о - 8 букв, 8 звуків, 3 склади (мас-лю-ків) Дзеркальце - о - - о = - о 10 букв, 8 звуків, 3 склади (дзер-каль-це) А тепер кілька правил: Буквосполучення Дж, Дз в звуко-буквенному аналізі позначають один звук. М`який знак в аналізі не позначаеться ніяк - він лише пом`якшує попередній приголосний звук. Буква Ю позначається двома звуками, якщо стоїть на початку слова або після голосного звука, наприклад слово Юлія [йул`ійа]. Якщо буква Ю стоїть після приголосного, то вона його просто пом`якшує, а в звуко-буквенному аналізі позначається одним звуком "у". Те саме стосується і букви "Я". Пишете в зошиті саме так: слово - транскрипція - квлькість букв - кількість звуків - кількість складів. А також ділите на склади саму звукову схему вертикальними рисочками ось так: Сьогодні [с`огодн`і] = о/ - о -/ = о 8 букв, 7 звуків, 3 склади. = о/ - о -/ = о така схема в зошиті малюється олівцем
"Людина і природа"З давніх часів людина і природа тісно взаємопов'язані. В давнину первісні люди повністю залежали від навколишнього середовища. Не розуміючи суті відбуваються природних явищ, люди зводили їх в ранг богів. Так, і вогонь, і вода, і земля, і дерева, і повітря, і грім з блискавкою вважалися божествами. Щоб умилостивити їх, люди робили ритуальні жертвопринесення. Але минав час, людина еволюціонував, удосконалювався його мозок. Люди навчилися добувати вогонь, будувати житла, створювати знаряддя праці. Людина не тільки завойовував своє місце серед інших племен, а й намірився підпорядкувати саму природу. Питання взаємодії з навколишнім середовищем актуальний і сьогодні. Проголосивши себе за царя серед всіх живих істот, людина забула, що сам є частиною природи, вінцем її творіння. І замість подяки продовжує вести себе дуже агресивно. Ні для кого не секрет, наскільки згубно позначається на сьогодні навколишньому світі діяльність людини. Блюзнірське, споживацьке ставлення до скарбів планети може мати справді катастрофічні наслідки. Щорічно вирубуються величезні площі лісів, але ж ліси - це легені планети, до того ж їх знищення веде до Зменшенню, а іноді і до зникнення різних видів тварин і рослин. Куди поділися чисті джерела? У воду скидаються тонни відходів, і її небезпечно не лише пити, а й навіть просто купатися в ній.
Одного разу князі слов'янського племані полян Кий, Щек і Хорив разом з йї сестрою Либідь пливли Борисфеном, й один з них, досі не відомо хто, запропонував збодувати на правому березі Дніпра нове городище, яке назвали на честь старшого брата Кия. Після цього, Дніпро назвали Славутичем, що по старослов'янськи читається як "син слави". Дніпром нашу річку назвали готи - стародавні германці. Взагалі - то, вони його назвали словом "Данапр", а слов'яни переробили його назву на Дніпро ще до назви Славутич. Зараз використовують обидві назви: Дніпро - як географічна назва, Славутич як поетичне ім'я. Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.
Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них – Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець.
Живлення Дніпра – мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. На гідрологічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. На водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну. Пересічна річна витрата води поблизу Києва 1370 м3/с. Річний стік становить 53,5 км3. На протязі майже 2000 км Дніпро судноплавний. Каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з Західною Двіною – Березинською водною системою, з Німаном (Дніпровсько-Німанським каналом), з басейном Західного Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом. Велике значення має рибальство (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). Береги Дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. На річці розташовані міста – Смоленськ (Росія), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.
Екологічний стан у басейні Дніпра дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, пестицидами. Вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо скорочення викидів у Дніпро та його притоки.