Канікули! Скільки приємного в цьому слові, а наприкінці навчального року воно звучить зовсім по-особливому. Звичайно, це не останні мої літні канікули, але я не уявляю, що буду робити? коли закінчу школу. Адже я більше ніколи не зможу знов провести канікули так безтурботно і весело, як у дитинстві!
Як приємно прокидатися вранці, коли тебе будить яскравий промінь сонця, що пробрався крізь штори в кімнату до тебе... Приємно вибратися в село, дихати свіжим повітрям, наповненим ароматами різних трав… Приємно проводити час з друзями на річці, - піти рано вранці і бути там до вечора, засмагати під палючим сонцем, милуватися, як переливається водна гладь, купатися, просто бути самим щасливим на світі... Прокидатися з думкою, що не знаєш? який сьогодні день тижня, і це ні скільки тебе не хвилює!
Я переповнений радістю, коли уявляю собі все це... Я чекаю цього часу з величезним нетерпінням!
Чудове, свіже узбережжя Дінця зачаровує з перших поглядів на нього.Коли ти вдихаєш свіже та вологе вранішнє повітря тебе п"янить від нього.І стоячи біля тихих, заспокоюючих хвиль ти забуваєш абсолютно про все.І бачачи біля цього неповторого узбережжя трьох кращих друзів які домовлялись про чергову пригоду.Хлопці саме обговорювали пропозицію Олега про таємий від батьків похід у печеру Оптимістичну що на Тернопільщині їх саме приваблювали сталактити.І ще, хто не погодиться відвідати найдовшу в світі гіпсову печеру.Тут то й воно Петро та Максим відразу зацікавились пропозицією.І вони всі дружо як і завжди обговоривши все у аступий день сівши на велосипеди і взявши з собою небагато запасів води та їжі вирушили у досить таки далеку путь.А остаок допишу завтра.
Його твори хочеться читати і читати, бо тоді ти немов поринаєш у тодішні часи, переживає те, що переживає і він.
А його полотна! Портрети, немовби живі дивляться на тебе, а пейзажі переносять тебе в час життя поета.