Люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. Одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі. Такі люди допомагають іншим. Якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бідному або до каліці чи старенькому. З таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі до Така людина ніколи не видасть тебе і не розповість твою таємницю.
Але є й такі люди, що ніколи не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті. Ці люди майже завжди стають черствими через збіднілість своєї душі. Усі ці люди готові на будь-що, коли їм щось потрібне. Вони дуже заздрісні, їм не можна довіряти свою таємницю — про неї знатимуть усі. Цим людям не можна довіряти ще й тому, що коли їм вигідно, вони можуть збрехати. Ці люди готові проміняти друга або рідну матір на будь-яку річ. Вони завжди дорікають тобі. Якщо посваритися з такою людиною, вона почне розповідати усім про тебе неправду або переказувати неприємні моменти з твого життя.
З такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватися, бо сам станеш таким. Та, на щастя, добрих людей у нашому світі більше.
Як ви вважаєте, актуальним чи сьогодні є питання про те, що таке добро? У нашому світі все вже давно змішалося. Що ж це? Так одразу ніхто, мабуть, і не скаже. Дане питання є філософським. Коріння його необхідно шукати в глибині душі людини. Давайте ж поговоримо про те, про що вже було сказано так багато і вчора, і сьогодні.Що таке доброКожен день ми здійснюємо безліч всіляких вчинків. Одні з них є випадковими, інші – запланованими, на якісь з них ми навіть не звертаємо уваги, а якісь плануємо заздалегідь. Звичайно ж, деякі з цих вчинків є хорошими, інші ж поганими.У повсякденному житті дуже складно намацати грань між добром і злом, так як вона практично не видно.Що таке добро ? Це вчинки, які приносять користь не тільки нам, а й іншим людям, ті, які ми здійснюємо не по тій причині, що хочемо отримати якусь вигоду. Так, добро дійсно повинно відбуватися саме від чистого серця.Добро, зло – це те, що, в принципі, стоїть поруч один з одним, але в той же самий є протилежністю одне іншого. Часто в життєвій суєті можна їх переплутати. Факт в тому, що іноді людям доводиться здійснювати погані вчинки для того, щоб не допустити більшого зла.Чи можна сказати, що людина, позбавлена засобів до існування, здійснює пограбування для того, щоб врятувати від голодної смерті свого дитини? Напевно кожному з нас доводилося гати за тим, як багаті люди, які побудували свій бізнес явно на нечесній грі, займаються благодійністю і не шкодують грошей, роздаючи їх направо і наліво. Що це? Прояв істинної доброти або спроба спокути старих гріхів? У більшості випадків, це саме друге.Добро є там, де є мораль, а людські душі є незіпсованою. Якби кожен з нас зробив щасливим у цьому житті хоча б однієї людини, то все на світі були б щасливі.Що таке добро і чому його так складно робити? Основна причина, що не дозволяє людям творити добрі вчинки, це не що інше, як поганий досвід. Життя влаштоване так, що у відповідь на добро ми практично завжди отримуємо зло. Мова про те, що людина завжди підсвідомо хоче отримувати якусь винагороду за вироблені дії. Винагороди немає або воно занадто мало – він розуміє, що, будучи хорошим, нічого для себе домогтися буде не можна. Все це велика омана більшості мирян. Насправді добро завжди повертається, але не відразу ж і зовсім не від тих людей, яким ви його самі зробили.Не варто намагатися виділитися з натовпу, здійснюючи добрі вчинки, так як це є ознакою жахливого невігластва. Кращий б робити добрі справи – це робити їх так, щоб ніхто не знав про те, що ви їх робите. Даний принцип повинен використовуватися вами всерйоз. Якщо зможете діяти так, як потрібно, то світ вам обов’язково відплатить багатьма хорошими речами, які ви собі раніше й уявити навіть не могли.Робити добро треба, і не замислюючись! Робіть його і знайомим, і незнайомим людям. Нагородою вам за це буде хоча б усмішка.
Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.
Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:
"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. " (Ю. Мушкетик) .
Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її: слова автора приклади перед прямою мовоюПетро сказав:
- Я давно хотів поїхати на море. після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець. посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається
Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.
Але є й такі люди, що ніколи не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті. Ці люди майже завжди стають черствими через збіднілість своєї душі. Усі ці люди готові на будь-що, коли їм щось потрібне. Вони дуже заздрісні, їм не можна довіряти свою таємницю — про неї знатимуть усі. Цим людям не можна довіряти ще й тому, що коли їм вигідно, вони можуть збрехати. Ці люди готові проміняти друга або рідну матір на будь-яку річ. Вони завжди дорікають тобі. Якщо посваритися з такою людиною, вона почне розповідати усім про тебе неправду або переказувати неприємні моменти з твого життя.
З такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватися, бо сам станеш таким. Та, на щастя, добрих людей у нашому світі більше.