1)Кріт улітку в лісі зміг Збудувать собі барліг. А ведмідь заліз в дупло, Влаштував собі житло. Білка теж знайшла містечко – На кущі звила гніздечко. Вирив нірку горобець – Нісенітниці кінець. 2)В ліс Незнайко увійшов – Під кущем йоржів знайшов. Біля річки посидів – Наловив собі грибів. До городу завітав – Стиглих яблук накопав. А по саду походив – Моркву з яблуні струсив. 3)Акула із річки на дуба пірнула, Веселу зозулю на ньому почула, До неї сказала: — Знайшла я прикраси! На дубі зеленім ростуть ананаси. Зозуля всміхнулась, промовила: — Ку — ку! Якщо вже знайшла, то візьми їх у руку. 4)Бобри стояли біля дуба І лікували більці зуби. Казали: — Будеш добре їсти І навіть дуба зможеш гризти. Сказала білка навідруб: — Твердий занадто цей ваш дуб! Не хочу я його нітрішки — Мені давайте ви горішки! 5)Ґава взула черевичка І пішла у них до річки Танцювати гопака. Зачепилась за шнурка — В річку з берега упала І линам таке сказала: Ви не смійтеся, що ґава — Недотепа і роззява. 6)Дятел хатку конопатив, Щоб жила у ній синиця, Та в хатинці на осиці Поселилася лисиця. В кошик жолуді збирає — Вже врожаю повна хатка. Дятел мовить: — Кабанові Подаруй ці жолудятка. 7)Єноти довго вчили ноти, А потім сіли біля плоту. Сказав єнот дружку — єноту: — Навіщо ми вчимо ці ноти? Всі кажуть: ми самі є... ноти. 8)Біля липи дві куниці День читали небилиці. Вибіг заєць із пшениці, Каже: — Гарні небилиці! Я від них так реготав — Аж скрипів широкий став! Ви мені позичте миску — Рибний суп зварю зайчиську.
Я побачив зграйку птахів на старій горобині біля будинку. Стояла зима, все навкруги було покрито снігом. А ці пташки здавалися яскравими плямами посеред зими! У них були рожево-червоні грудки! Таких птахів я раніше бачив тільки на картинках. Папа сказав мені, що це снігурі. Я придивився до них ближче. Вони розпушилися і нагадували живі кульки. Голівки у них були чорного кольору. Короткими дзьобиками снігурі витягували з-під снігу червоні ягоди горобини і клювали їх. Поверх свого біло-яскраво-червоного наряду снігурі неначе наділи строгі піджачки. Або навіть сірі фраки з довгими чорними хвостами. Снігур - справжній зимовий чепурун! сочинение о снегире.
Фразеологи́зм, или фразеологическая единица, также идио́ма (от греч. ἴδιος — собственный, свойственный) — устойчивое словосочетание, выполняющее функцию отдельного слова, употребляющееся как некоторое целое, не подлежащее дальнейшему разложению и обычно не допускающее внутри себя перестановки своих частей. Значение фразеологизма не выводимо из значений составляющих его компонентов (напр., «дать сдачи» — ответить ударом на удар, «железная дорога» — особый тип коммуникации с рельсами для поезда, шпалами и т. п., а не просто дорога, вымощенная железом).
Часто фразеологизм является достоянием только одного языка (исключение составляют так называемые кальки).
Фразеологизмы похожи на пословицы, но, в отличие от них, не являются законченными предложениями.
Фразеологизмы описываются в специальных фразеологических словарях.
Збудувать собі барліг.
А ведмідь заліз в дупло,
Влаштував собі житло.
Білка теж знайшла містечко –
На кущі звила гніздечко.
Вирив нірку горобець –
Нісенітниці кінець.
2)В ліс Незнайко увійшов –
Під кущем йоржів знайшов.
Біля річки посидів –
Наловив собі грибів.
До городу завітав –
Стиглих яблук накопав.
А по саду походив –
Моркву з яблуні струсив.
3)Акула із річки на дуба пірнула,
Веселу зозулю на ньому почула,
До неї сказала:
— Знайшла я прикраси!
На дубі зеленім ростуть ананаси.
Зозуля всміхнулась, промовила:
— Ку — ку!
Якщо вже знайшла, то візьми їх у руку.
4)Бобри стояли біля дуба
І лікували більці зуби.
Казали:
— Будеш добре їсти
І навіть дуба зможеш гризти.
Сказала білка навідруб:
— Твердий занадто цей ваш дуб!
Не хочу я його нітрішки —
Мені давайте ви горішки!
5)Ґава взула черевичка
І пішла у них до річки
Танцювати гопака.
Зачепилась за шнурка —
В річку з берега упала
І линам таке сказала:
Ви не смійтеся, що ґава —
Недотепа і роззява.
6)Дятел хатку конопатив,
Щоб жила у ній синиця,
Та в хатинці на осиці
Поселилася лисиця.
В кошик жолуді збирає —
Вже врожаю повна хатка.
Дятел мовить:
— Кабанові
Подаруй ці жолудятка.
7)Єноти довго вчили ноти,
А потім сіли біля плоту.
Сказав єнот дружку — єноту:
— Навіщо ми вчимо ці ноти?
Всі кажуть: ми самі є... ноти.
8)Біля липи дві куниці
День читали небилиці.
Вибіг заєць із пшениці,
Каже:
— Гарні небилиці!
Я від них так реготав —
Аж скрипів широкий став!
Ви мені позичте миску —
Рибний суп зварю зайчиську.