Объответ:
1. Доброта (підмет) - це найбільше (означення) досягнення (присудок) людини (означення).
2.Жити (підмет) - це не значить тільки брати (присудок), а й давати (присудок).
3.Вік (підмет) прожити (підмет) - не поле (присудок) перейти (присудок). Це речення можна розглядати як фразеологічний вислів, і тому визначати в ньому лише головні члени речення. А можна і як безсполучникове складне речення (два односкладних безособових інфінітивних речення, поєднані відношенням наслідку без сполучників), і тоді визначити члени речення так: Вік (додаток) прожити (присудок) - не поле (додаток) перейти (присудок).
*Усі слова, які членами речення не визначено, ними не є, бо службові.
Диктант "Мандрівки печерами України"
Найбільше печер на плато Чатир-Даг в окупованому нині Криму, там нараховується понад 1000 карстових вирв, печер, шахт і колодязів.
Найглибша тамтешня печера — Солдатська, її глибина — 500 м, в ній можна від душі розважитись і помісити вапнякову брудоту.
Най ша печера — Озерна на Тернопільщині. При довжині 114 км вона має площу 310 тис. м². Уявляєте, а ви ходите по поверхні й не підозрюєте, що там прірва.
Найдовша печера в Україні — Оптимістична, розташована поблизу Королівки в Тернопільській області. У ній розвідано і зафіксовано у мапах 188 км ходів на глибині 20 м. Вона ж — найдовша гіпсова печера у світі.Найдоступніша печера для туристів — Кришталева. Вона розташована на високому скелястому березі Циганки, що на околиці Нижнього Кривчого в Тернопільській області. Усі її коридори й зали майже на 22 км, туристичний маршрут має 3 км. До неї є зручний під’їзд, а центральний лабіринт підсвічений електричними лампами. Тут багато коридорів, залів, гротів, стіни й стелі яких вкриті різнокольоровими кристалами гіпсу.
Я іноді замислююся над тим, чому читати книгу цікавіше, ніж дивитися фільм? Потім розумію: читаючи книгу, я представляю героя таким, яким малює його моя уява. Як часто буває таке: після прочитаної книги подивишся фільм і розчаруєшся - герой зовсім не такий, яким я його уявляв...
У книг є ще одне достоїнство: я можу читати думки героїв. Адже це так здорово! Мені подобається, що книгу можна читати коли захочеш, або коли є час. Що її можна взяти із собою куди завгодно. Хіба це не прекрасно?
За ті 5 років, що я вмію читати, я познайомився з різними книгами - від казок, історій із життя школярів до містики й детективів.
Я хочу розповісти про детективи. Багато хто вважає читання детективів порожнім витрачанням часу: кажуть, детективи нічого не вчать. Я хочу посперечатися із цією думкою. Недавно я прочитав серію дитячих детективів автора Д. Соболя. Це невеликі заплутані історії без розв'язки. Доводиться самому шукати відповідь на питання, хто ж злочинець. А якщо в мене не виходило дійти до істини, то наприкінці книги я знаходжу відповіді, які мене дивували своєю простотою.
Ці книги навчили мене Я довідався багато цікавого: виявляється, увігнуті поверхні перевертають зображення, червоні предмети при синіх ліхтарях здаються чорними й багато іншого.
Я сподіваюся, що в житті книги будуть зі мною завжди, тому що в століття комп'ютерів і передових технологій усе ще важливо мати добре серце, бути порядною, а не тільки тямущою людиною. І книги мені до орієнтуватися в цьому дуже складному й такому цікавому світі.