Всі ми прагнемо досягти чогось в цьому житті. Спочатку ми навчаємось, потім працюємо, крок за кроком наближаємося до того, про що мріємо. Але хтось з нас задумувався, чи займається він тим, чого він дійсно хоче, а не тим, що потрібно? В декого кожного дня в голові крутиться одне і теж слово: "Потрібно". Звичайне слово, а скільки в ньому закладено сенсу! Інколи дехто з нас не має просто іншого виходу, а тільки робить те, що потрібно! Це добре, якщо робота, яка тобі подобається, приносить не лише прибуток, а й задоволення. Ти одночасно і працюєш, і насолоджуєшся тим, що робиш.
В кожного з нас є таке заняття, яке допомагає нам відволікатися від усього. Це може бути просто хобі. Я думаю, не один починав свої справи лише як хобі, а закінчувалося все хорошим бізнесом. Головне розібратися в тому, чого ти дійсно хочеш. Це буде першим кроком до здійснення задуманого. Якщо ти будеш знати, чим хочеш займатися, то з часом це принесе тобі хороший заробіток в житті.
Ми можемо працювати на роботі, лише для заробітку, а займатися улюбленою справою просто у вільний час. Щоби знайти себе, щоби відпочити від усіх. Інколи буває таке відчуття, хочеться просто побути наодинці й тут нічого, і ніхто не до Лише те, чим ти любиш займатися.
Декому вдається поєднувати все і роботу, і сім’ю, і ще й встигнути позайматися тим, що тобі подобається. Але не кожен так може. Дехто просто не має на це часу, а дехто просто не має можливості. Когось взагалі підштовхують займатися тим, чим він не хоче, в такі моменти розбивається дуже багато мрій!
Ми прагнемо жити в мирі та злагоді з іншими, але чи живемо ми в мирі та злагоді з собою? Чи знайшли ми правильний шлях в житті, той в якому нам подобається і від якого ми просто отримуємо задоволення?
ответ:Недалеко від міста Чигирина, над річкою Тясмином, під великим лісом
притулився хутір Хмельницьких на ймення Суботів. Заснував його Богданів
батько, Михайло. Ходили там табуни диких коней, сайгаків, турів. Далі, ближче
до моря, випасали свої отари овець і табуни коней волохи, турки, татари.
Гарно було тут господарювати, але небезпечно. Михайло Хмельниченко
поставив двір міцний, завів господарство, жив заможно, у достатках. З дітей
один тільки син Богдан Зиновій виріс. Меткий хлопець удався, сильний, як
вогонь, скорий, розумний і дотепний, сміливий і завзятий.
Підучивши вдома, батько послав Богданка в Галичину, в колегію. Там
учив він, окрім різних предметів, найбільше латинської мови, бо нею тоді всяке
діловодство велося по судах, по урядах.
Тягло його на Дніпро, у безкраї, сповнені свободою степи. Пішов на
Запорожжя, на Січ, бо там найліпше можна було навчитися воєнного ремесла,
стати досвідченим вояком, нещадним до своїх ворогів.
Объяснение:Вот текст)