На мою думку, індивідуальний розвиток складається з п’яти окремих етапів. Якщо ви навчитеся дотримуватися їх, то ви напевно досягнете успіху. Нижче їхні короткі формулювання.
1. Ставте перед собою чіткі цілі.
2. Виявляйте наявні проблеми і не миріться з ними.
3. Проаналізуйте ці проблеми, щоб зрозуміти причини.
4. Розробіть план, який до вам впоратися з проблемами.
5. Робіть все необхідне, щоб втілити свій план і отримати результат.
По-перше, вам потрібно вирішити, до чого прагнути. Вибір цілей визначить напрямок вашого руху. На шляху до них ви неминуче будете мати справу з проблемами. Деякі з яких змусять вас побачити власні слабкості. Як ви впораєтеся з болем, який виникне, залежить від вас. Якщо хочете домогтися своїх цілей, то вам слід зберігати спокій і дотримуватися аналітичного підходу, щоб точно діагностувати проблеми, розробити план, який до з ними впоратися, і робити те, що необхідно, щоби досягти результату. Після цього у вас з’являться нові цілі, і весь процес повториться. Для динамічного розвитку вам доведеться робити це швидко і постійно, щоразу ставлячи для себе вищу мету.
Объяснение:
Материальные — состоят из норм, которые непосредственно регулируют общественные отношения (конституционное, гражданское, уголовное право и др.).
Процессуальные — состоят из норм, которые устанавливают порядок применения норм отраслей материального права (уголовно- процессуальное, гражданско-процессуальное право и др.).
Процессуальное и материальное право соотносятся, как форма и содержание. Процесс есть форма жизни закона. Процессуальное право представляет собой системы норм, регламентирующих правовые процедуры при разрешении споров или при определении ответственности за правонарушения. В России признано пять видов процессов: гражданский, уголовный, административный, арбитражный, конституционный.
По предметному единству отрасли делятся:
на основные — в их состав не могут входить нормы других отраслей права (конституционное, гражданское, уголовное и др.). Основные отрасли еще называются первичными или фундаментальными. Эти отрасли складывались в длительном историческом процессе правового развития общества, яапяются изначальными и восходят к древности;вторичные - они складывались в разное время в рамках фундаментальных отраслей (семейное, выделившееся из гражданского права, уголовно-исполнительное, выделившееся из уголовного права). Методы правового регулирования вторичных отраслей сохраняют черты преемственности с методами основных отраслей права;с 40-х годов XX в. в юридической литературе высказывается идея о сложении в системе права комплексных отраслей права.Комплексные отрасли состоят из норм и институтов, входящих в различные отрасли права. У таких отраслей отсутствует собственный метод правового регулирования.
Примером комплексной отрасли права является хозяйственное право. Его концепция была предметом длительных дискуссий в 60-80-е годы XX в. Участники дискуссий стремились доказать или опровергнуть тезисы о существовании такой самостоятельной отрасли права. Противники концепции хозяйственного нрава считали, что его нельзя представить как какой-то целостный правовой комплекс, поскольку в его состав входят обширные блоки различных отраслей права. Помимо хозяйственного права к комплексным отраслям права относят иногда сельскохозяйственное право, право природо 11 ол ьзо ван и я.
Пo регулируемым отношениям (в сфере государственной власти или в сфере частных интересов) право делится на публичное и частное.
Публичное право — это подсистема права, регулирующая отношения, обеспечивающие публичный (общегосударственный) интерес. Оно регулирует те отношения, в которых одним из субъектов права выступает государство в липе его компетентных органов.
На мою думку, основний смисл буття людства в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою, як це робили наші діди й прадіди (теза).
Природа — це середовище нашого існування: місце народження, життя та смерті. Від того, яким воно буде, залежить здоров’я та тривалість віку.
Якщо ми шануємо та оберігаємо навколишнє середовище, мудро використовуємо його ресурси, дбайливо хазяйнуємо, природа щедро винагороджує нас урожаями та забезпечує всім необхідним, зцілює від утоми та хвороб (перший аргумент).
Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Ліричний герой настільки втомлений, що не може бачити людей, не хоче чути про їхні біди. Він виїжджає з міста. Але щоденні прогулянки кононівськими полями поступово відновлюють його душевну рівновагу, «утома» відступає, натомість «сонце» просочується в глибину душі. Отак на лоні природи відбувається повне емоційне одужання ліричного героя (приклад з літератури).
На жаль, сьогодні людина грубо втручається в життя природи: бездумно використовує її ресурси, забруднює середовище, що призводить до екологічних катастроф та унеможливлює будь-яке відновлення знищеного. Висушування боліт призвело до загибелі деяких видів рослин, води велетенських штучних морів залили родючі луки; через вирубування лісів обміліли ріки (другий аргумент).
Прикладом недбалого ставлення до природи є Чорнобильська трагедія. Це покинуті міста і села, забруднені річки й озера, спустошені землі. Через підвищення радіаційного фону люди стали частіше хворіти, рано вмирати. Не можна залишатися байдужими до таких проблем (приклад із суспільного життя).
Отже, треба зробити все можливе, щоб екологічні катастрофи не повторювалися. Слід пам’ятати, що людина — частина природи, тому повинна жити з нею в гармонійній єдності, оберігати, а не рушити бездумно, примножувати багатства навколишнього середовища (висновок).