Ранок. Зима. За вікном пробігають відблиски світла ліхтарів і вулиця, прокидаючись, немов оживає. Тихо навкруги. Лише чути хрускіт снігу під ногами. Незважаючи на легкий вітерець та снігопад, ранок дуже теплий та затишний. Це ідеальний час для того, щоб поринути у свої найпотаємніші думки або почитати якусь цікаву літературу. Зимові ранки хочеться проводити вдома, особливо коли на вулиці холодно і мороз залишає свої візерунки на вікнах, а ти милуєшся цією красою. Милуєшся крихітними пластівцями снігу, що випадають за вікном, милуєшся красою своєї вулиці, що одягла найгарніше білосніжне вбрання та світлим ранковим небом. Узимку місто стає найбільш гарним, свіжим, прохолодним. І той, хто вийде зранку на вулицю, прогуляється містом, відчує справжню атмосферу зимового ранку.
Ось і настали зимові конікули. В мене зимовий, новорічний, святковий настрій. Спочатку я дуже весело і цікаво зустрів Новий рік, потім на Різдво Христове цілий день колядував здрузями по всьому селі. Але ж і ту свята не закінчились, відразу після Різдва, ми надзвичайно весело відсвяткували День Народження мого татка. На другий тиждень канікулів ми з всією сім'єю поїхали в гості до бабусі, в протилежне село. Там я відірвався на повну. Ми з друзями грали в сніжки, каталися на на ковзанах, потім бабуся показала найвищу гору в їхньому селі, і ми відразу ж помчалися туди з санями. А вже 13 січня в їхньому селі люди збираються гуртом, і ходять маланкувати по селі, мені було дуже цікаво це побачити , і я піхов з ними. Я не пошкодував про це пізніше, тому, що це було надвичайно весело і захоплюючи. Я обіцяю, що кожну зиму буду приїзджати в село до бабусі. Ось так весело я провів зимові канікули.
Квіти сумують( за чим?) За теплим літечком