1)черговий (орфограма: букви е-и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів).
2)боротьба (орфограма: букви, що позначають звуки, які уподібнюють ся).
3)спитати (орфограма: букви з-с у префіксах з-(с-).
4)бджола (орфограмма: букви е, о після ж, ч, ш, щ).
5)нікого, ні в кому і т. ін. (орфограмма: ні з займенниками).
6)вільний, відповідь, учитель (орфограмма: м'який знак після д, т, з, с, ц, л, н, дз, якими закінчується склад)
7)гір-гора, хміль-хмелю, річ-речі (орфограмма: букви о, е, і в коренях іменників).
8)обличчя, рілля і т. ін. (орфограмма: подвоєні букви у коренях слів).
9)пам'ять, бур'ян, але: медвяний, святковий (орфограмма: апостроф)
10)зорепад, атомохід, півгривні, пів-Європи, загс (орфограмма:написання разом і через дефіс складних іменників, складноскорочених слів).
Відповідь:
1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон).
2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).
3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон).
4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
