— Ми із сестричкою вже прикрасили ялинку. Вона справжня лісова красуня. У кімнаті лісом пахне.
— А у нас штучна ялинка. Вона висока і струнка. А ще ми поставили у вазу соснову гілочку. І теж пахне хвоєю.
— Вам не подобаються живі лісові красуні?
— Зовсім ні. Звичайно, нам дуже подобаються зелені ялинки. Проте ми свідомо не купуємо їх.
— Чому?
— Така традиція дуже шкодить природі. Люди заради розваги необдумано вирубують у лісах ці дерева.
— За самовільну вирубку можуть оштрафувати. Ми купуємо ялинки, спеціально вирощені для новорічних свят на ялинкових фермах.
— Ти собі тільки уяви, скільки дерев кожного року вирощують спеціально для того, щоб зрубати на Новий Рік. Пишна красуня, позбавлена коріння, гине у святковий час. Незабаром її місце буде на смітнику.
— Так, дуже сумно стає, коли про таке думаєш…
— Ось тому, мої батьки є прихильниками того, щоб у приміщенні стояла штучна ялинка. А живу красуню ми теж приберемо. Вона росте на нашому подвір’ї. До того ж нею будуть милуватися не тільки ми, а й усі перехожі.
— Напевно, не варто нищити природу заради короткочасного задоволення. Чому би і нам не наслідувати ваш приклад?
— Обов’язково поговори на цю тему з батьками. Думаю, що штучна ялинка тепер не зможе засмутити тебе і сестру.
— Бувай. Наша розмова була дуже корисною.
— Рада, що переконала тебе стати другом природи. До зустрічі.
На минулих вихідних ми з батьками ходили в зоопарк. Цього дня я чекав весь тиждень. На вулиці була чудова осіння погода, світило тепле сонечко, віяв легкий вітерець. Настрій у всіх був чудовий. При вході в зоопарк ми купили квитки, різні ласощі для тварин і пройшли всередину.
Наш похід почався з огляду вольєрів з вовками. Деякі з них ходили по клітці і шкірили свої гострі ікла. Інші спали і ніяк на нас не реагували.
Постоявши трохи біля їх вольєрів, ми пішли далі. У нашому зоопарку дуже багато тварин і мені з нетерпінням хотілося усіх оглянути.
Найбільше мені подобається гати за мавпами і великими горилами. Біля кліток з ними завжди багато відвідувачів. Це дуже смішні і забавні тварини. Вони видають гучні крики, корчать смішні пики, і весь час просять їжу. Хтось з натовпу кинув мавпочці цукерку. Вона квапливо почала його розгортати і вже через хвилину попросила нову.
Поряд з мавпами знаходяться клітки з птахами. Кожна пташка має своє забарвлення. Одні яскраві, великі, інші-сірі і зовсім непримітні. Є навіть хижі птахи з потужними кігтями і великим дзьобом. З птахів найбільше мені подобаються павичі. Особливо коли вони распушают свій гарний хвіст.
Найдовше затримались біля огорожі з оленями. Вони з задоволенням їли з рук моркву і яблука. Дорослий олень з великими гіллястими рогами весь час намагався відігнати маленьких. Вони йшли, але знову поверталися за своєю порцією їжі. Їм дуже сподобалися яблука. Ще ми кормили верблюдів, коней, ламу, ослика, кроликів, морських свинок і хом’яків.
У зоопарку ми провели майже весь день. На виході нам запропонували зробити пам’ятне фото з мавпочкою. Ми із задоволенням погодилися. Я дуже люблю ходити в зоопарк і годувати там тварин. Буду з нетерпінням чекати наступного походу в зоопарк.
