На світі є багато професій,але лише одна професія подобається мені найбільше. Це лікар.З самого малечку мене вабила медицина. Я завжди зі своїми іграшками бавилась в лікаря, тому що ця гра мені подобалась найбільше.Для того щоб бути медиком, потрібно знати анатомію,вірусологію та багато інших наук. Але якщо людина хоче,вона зможе отримати очікуване, і до своєї мети потрібно йти до кінця!
Настала весна. Крізь низько навислі хмари стало проглядатися блакитне чисте небо. Таким прозоро-синім воно може бути тільки навесні. По землі побігли дзвінкі струмочки. Спочатку їх було мало, але з кожним днем вони все частіше і частіше прорізали лід своїми цівками. Все приходить в рух: метушаться на гілках птахи, весело капають з карнизів перлинки. Незабаром під землі визирнуть перші боязкі зелені травинки, набряклі бруньки на деревах лопнуть, і з’являться дивовижні зелені листочки. На зміну білому й сірому приходять зелений і блакитний кольори
Людина, на яку я хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість. Інколи мама накричить на мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я був неправий. А коли розумів це, йшов до мами і пере мама мене завжди вибачала, як би я не провинився. Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і все-все на цьому світі. Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.
