о - голосний, ненаголошений, губний
б - приголос., ненаголош., дзвінкий,губний, зімкнений чистий, твердий
й - ненаголош., середньоязиковий, приголосний
і - голосн., наголошений, неогублений, переднього ряду
ж - приголосн., ненаголош., дзвінкий, передньоязиковий, щілинний, шиплячий, твердий
д -приголос., ненаголош., дзівнкий, передньоязиковий, зімкнений чистий, твердий
ч - пригол., ненагол., глухий, африкат, шиплячий, твердий
и - голосн., ненаголош.
к - приголосн., ненаголош., глухий, задньоязиковий, зімкнений чистий, твердий
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
Всякої тварі по парі.
Бик забув, як телятком був
Захотів молока від бика.
Були в кози роги, та стерлися.
Перше заведи хлівину, а потім скотину.\
Уже теє реве, що по волу бере
.Краса лиця — це половина приданого.
Краса минеться, а розум пригодиться.
Краси на тарілці не крають.
Красне личко – серцю непокій.
Хороший, як Микитина свита навиворіт.
Хороший чортам на гроші.
Хоч довго ждала, та хорошого дістала.
Хоч їла не їла, аби хороше ходила.
Як хороший, не жаль грошей, а як поганий, копну ногами.
Пригожому все гоже.
Де стан, там і врода.
А в рум'янці така сила, що всі квіти погасила.
Дарма що дурна, аби чорноброва.
З чорними бровами іди за дровами, а з рудою бородою хоч іди за водою.
Не до панні мило, коли чорна, як кадило.
Не біда, що чорна, аби проворна.
Не в тім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
Чепурненька, як мазничка.
Те, що природа дала, милом не одмиєш.
У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив.
Хай буде й кривоклуба, аби була серцю люба.
На дворі мрячить дощ.
Небо тьмяніє.