Ассала Момакалакум, как дела? ребята, слава богу! Мой сын очень прост и прост, не отрицайте этого персонажа! Папа, да, хороший парень не из плохого парня, честно говоря, - сказала мама. Мальчик, ты прав! Просто бойтесь! Парень необычен. И ваши слова верны. Да, отец, это воспитание моей матери. Хорошо образованный человек видит лучше, чем жизнь, ребенок. Благодарю вас, папа.
-Привіт!-сказав Дмитрик(можеш підставити своє ім*я) -Привіт,друже!-відповів Олег. -Як школа? -Поведінка однокласників незадовільна ,- промовив Олег. -Чому?Все настільки погано?-запитав Дмитро. -Звісно,я б дарма цього не говорив.Дівчатка заздрять одне одному,хлопці злі. -Можливо,у них є позитивні риси,давай знайдемо у них щось хороше. -Добре,-хоробро відповів Олег. -У вас у класі панує щедрість,доброта? -Звичайно,кожен пригощає,-впевнено сказав Олег. -От,бачиш все не так тяжко.Ви довіряєте одне одному?-запитав Дмитро. -Безперечно,у хлопців і дівчат свої секрети.Ми бережемо їх. -Ви збираєте кошти або матеріальні речі на благодійні акції? -Так! -Це ще одна позитивна риса характеру-милосердя,добродушність,пояснив Дмитро. -Коли хтось впав,поранився або ж засмутився за оцінку-ми завжди допомагаємо,і морпльно й фізично. -Це взаємодо -Одного разу ми з класом поїхали на виставку картин.Затримався автобус,але всі чекали.Потім,ніхто навіть слова не промовив:,,Чому ж так довго?"-сказав Олег. -Це витримка й порядність.Тут все зрозуміло. Таку якість характеру не отримаєш у спадок. Її в людині батькам треба виховувати власним прикладом. -Оптимізм теж ,як риса характеру?-запитав Олег. -Безумовно.Люди, які ніколи не сумують і радуються кожному дню. На них хочеться рівнятися і бути такими, як вони,-сказав Дмитро -Оленка образилась на мене й не пробачила,але за декілька днів захотіла знову дружити.Вона правильно вчинила? -Без сумніву,що правильно.Потрібно вміти пробачати. -А що ж таке альтруїзм?Це негативна риса?-сказав Олег. -Ні!Це повний антипод егоїзму. Егоїсту ніколи не зрозуміти альтруїста, а ось альтруїст зрозуміє, вислухає, простить і навіть до -Зрозуміло!Все таки мої однокласники мужні,можуть підтримати,доброзичливі,щедрі,кмітливі,розумні й взаємоповажні. -Які б вони не були,вони все одно хороші,-переконав Дмитро. -Давай прощатись,бо вже четверта година.Потрібно поквапитись,-промовив Олег. -Бувай!Зустрінемось завтра. -Бувай!
Коли говорять про професійний рівень педагога, завжди прагнуть дати уявлення про стиль його взаємин з батьками учнів. Короткі фрази: "…вміло вибудовує стосунки з сім'єю учня", "…тісний зв'язок з батьками" і так далі – не дають ясної картини, не озброюють колег доступними засобами, якими досягається згода в питаннях виховання і розвитку особистості учня.
. Психологія викладалася як виключно дитяча, а потреби в знаннях при побудові ланцюжка "вчитель – учень – батьки" швидше з області практичної психології. Мені і моїм колегам можна було б уникнути багатьох бід, аби учительство не лише зверталося за до до сім'ї, але і приходило їй на до у всеозброєнні своїх знань. Погано з педагогікою не лише тому, що вона не може впоратися зі світом дітей, а і тому, що вона не може опанувати світ дорослих.
Дівчинку-першокласницю мама не пускає на свята, бо там співатимуть і танцюватимуть! У атмосфері радості дитині знаходитися не можна, оскільки це не співпадає з основами якоїсь релігії, прихильниками якої стали батьки. А ось інша історія, розказана моєю колегою. Учениця 3-го класу, мама якої – педагог за освітою, шукає для дочки ідеального в її розумінні вчителя, і тому за три роки дівчинка змінила дві школи і трьох вчителів початкової школи.
Список нестандартних ситуацій може продовжити будь-який практикуючий вчитель. Як в таких випадках вчинити, як обійтися без нервування, а головне – як зробити так, щоб дитина не відчула себе збитковою і не опинилася "на лінії фронту", де з одної сторони – батьки, а з другої – вчитель?
Безумовно, приведені вище випадки – це крайнощі, але і в основної маси батьків в класі так само важко добитися підтримки.
Одного недільного ранку до мене підійшов загадковий дідусь і таємниче спитав: -Хлопче, ти не знаєш, де у вас в районі знаходиться таємна бібліотека? -Не знаю, та й навіть не чув про таку. А що там зберігають? – відповів я. -У давно минулі часи, коли Україна знаходилась під ворожою владою, книжки багатьох авторів були заборонені. Але кажуть, що десь у цьому районі містилась підпільна бібліотека. Добровольці самі таємно від влади друкували книги і розповсюджували їх серед охочих. -Дуже цікаво, дідусю. Я ніколи про таке не чув. Але, мабуть, вона вже давно знищена, - розчаровано промовив я. -Мабуть, що ти правий. Але я все ж таки пошукаю, - сказав дідусь і пішов. Завдяки цій цікавій ситуації спілкування я дізнався про те, що у нас в Україні існували таємничі бібліотеки.
ребята, слава богу!
Мой сын очень прост и прост, не отрицайте этого персонажа!
Папа, да, хороший парень не из плохого парня, честно говоря, - сказала мама.
Мальчик, ты прав! Просто бойтесь! Парень необычен. И ваши слова верны.
Да, отец, это воспитание моей матери.
Хорошо образованный человек видит лучше, чем жизнь, ребенок.
Благодарю вас, папа.