З давніх пір мова допомагав людям розуміти один одного. Чоловік неодноразово замислювався над тим, навіщо він потрібен, хто його придумав і коли? І чому він відрізняється від мови тварин та інших народів. На відміну від сигнального крику тварин, за до мови людина може передати цілу гаму емоцій, свій настрій, інформацію.
В залежності від національності, у кожної людини своя мова. Наша рідна мова дуже гарна, народні пісні і вірші завойовують увагу з перших слів. Він дозволяє своєму народові займати почесне місце в світовому суспільстві.
У світі багато народів, і у кожного своя мова, тому щоб краще один одного розуміти, люди вивчають іноземні мови, але ніколи не забувають рідну. Кожен цікавий і гарний по-своєму. Той, хто вільно володіє іноземною мовою, може працювати перекладачем.
Розмовляти – так само природно, як їсти, пити, дихати. Однак знання мови не є вродженим, нас навчають батьки і суспільство. Мова відрізняє нас від інших людей.
Без знання російської мови, людина не зможе навчатися, працювати, спілкуватися з друзями. І, навпаки, з його до люди можуть передавати один одному цінну інформацію, традиції і знання з покоління до покоління, робити щось разом. Тому дуже важливо цінувати мову свого народу, розвивати вміння вести розмову, і по можливості вивчати інші мови.
ответ:
людина йде по житті зі своєю метою, має свою ціль, якої намагається досягнути, незважаючи ні на що. в когось вона пов’язана із самореалізацією, хтось найбільшим обов’язком вважає забезпечення комфортного життя своїм рідним і близьким, а хтось мислить іше. добре, коли людина виконує «свій бізнес-план», коли в неї все виходить і вона впевнено прямує до визначеної точки призначення. але життя непередбачуване, і ми, не в силах щось змінити, гойдаємось на його бурхливих хвилях. іноді стається так, що нам приходиться міняти курс, розвертати вітрила в інший бік. але чи є це ознакою слабкості? на мій скромний погляд, – ні. поясню чому. справа в тому, що змін у нашому житті так багато, що не дивним є те, що з часом ми десь розчаровуємось, десь захоплюємось речами, на які, можливо, раніше, взагалі не звертали уваги. під впливом подій, які стаються в нашому житті, а головне в країні, і особливо це стосується останніх років, багато з нас, думаю, змінили свої переконання. це не означає, що біле ми почали вважати чорним, а добро тепер вважаємо злом. мова йде про те, що ми підкоректували свої ідеали, вставили нові бар’єри, почали дивитися на світ дещо під іншим кутом. нас вже не так легко залякати, ми навчилися відстоювати власну думку, ми не боїмось висловлювати свої емоції. і за це все треба віддати належне його величності часу. з його плином ми помінялися. так, зараз багато свободи, яка в деяких випадках є дещо руйнівною. але в різні часи були побідні проблеми. люди, котрі добиваються того, чого дуже довго прагнули, спочатку можуть і не зовсім розуміти, що з цим всім потрібно робити. так було завжди. ми пережили добу тоталітаризму, ми стали більш свобідними, дещо помінялися наші орієнтири. і це, я вважаю, природньо. однак, можна розмірковувати і про випадки, коли людські переконання міняються різко і в абсолютно протилежному напрямі. ось тут вже виникає проблема. якщо те, що колись здавалося цілком нормальним, починає бути неприпустимим, отоді вже є варіант, що десь людська свідомість зламалася, тобто це можна розцінювати як людську слабкість. отже, не завжди зміна переконань є ознакою людської слабкості. іноді це просто зміна орієнтирів, сформована під тиском часу і . многовато но можешь